"Робочого" тиску не існує
Вплив війни відчуває на собі кожен українець. Ми адаптуємося, але тривожність і пригнічений стан, в якому більшість із нас перебуває, відбивається на нашому здоров’ї.
- Тривалий стрес визнаний додатковим фактором серцево-судинного ризику. Зокрема, він може призводити до підвищення артеріального тиску й спазму судин, що може вилитися в інфаркт чи інсульт. Сильний стрес (якщо людина перебувала в зоні активних бойових дій чи пережила окупацію) може постарити серцево-судинну систему на 5?10 років, - говорить лікар-кардіолог вищої категорії Лариса Міщенко.
Коли необхідно поміряти тиск
Якщо є якісь скарги, наприклад, на головний біль, швидку втомлюваність чи неприємні відчуття у потилиці. Особливо уважними треба бути чоловікам, старшим від 35 років, та жінкам, старшим від 40. Через війну вікові рамки змістилися.
Якщо нічого не турбує, фахівчиня радить профілактично міряти тиск раз на рік усім, незалежно від віку. Це слід зробити на прийомі в сімейного лікаря. Додатково не завадить визначити рівень цукру й холестерину у крові.
Якщо тиск 140/90 мм рт. ст. і вищий — це вказує на артеріальну гіпертензію. Чим ближче до цього показника (тиск 130?139/85?89 мм рт. ст.), тим більше на нього треба звертати увагу, адже це означає, що організм уже готується хворіти на гіпертонію. Ідеальний тиск — менш ніж 120/80 мм рт. ст.
Чи можна жити з «робочим» тиском, не переймаючись наслідками
Це міф. «Робочого» тиску не існує. Існує цільовий рівень артеріального тиску.
Якщо в людини діагностували гіпертонічну хворобу, лікар повинен підібрати їй такі ліки й таку їх дозу, щоб тиск не перевищував 140/90 мм рт. ст. Артеріальну гіпертензію недарма називають «мовчазним убивцею». Людину нічого не турбує, тож вона думає, що все з нею гаразд. У цей час підвищений тиск методично «обробляє» її судини, серце й нирки. Органи працюють з додатковим навантаженням, і згодом це виливається у серйозні ускладнення.
- Як наслідок, чуємо історії на кшталт "Мій чоловік був абсолютно здоровим. Але згодом у нього трапився інсульт чи інфаркт". Починаємо розпитувати, а там і підвищений холестерин був, і тиск. Людина при цьому добре почувалася й, звісно, тиск не контролювала, жодних ліків не приймала, — наводить приклад Лариса Міщенко.
Лікарка зауважує, що люди, які тривалий час ходять з підвищеним рівнем артеріального тиску, після його зниження до оптимальних показників можуть відчувати дискомфорт.
Щоб працювати за умов високого тиску, організм зміщує кровотік. Так він захищається, щоб уникнути завчасної судинної катастрофи. Але якщо тиск не знизити, рано чи пізно настане декомпенсація, коли механізми компенсації виснажаться й серцево-судинна система не зможе нормально функціонувати.
- Почати лікування гіпертонії ніколи не пізно. Це краще, ніж потім лікувати наслідки інсульту, інфаркту чи серцевої недостатності, — наголошує лікарка. - Проте знижувати тиск бажано поступово — впродовж 2?3 тижнів. Тоді є шанс уникнути неприємних відчуттів, зокрема головного болю.
З якої групи препаратів доцільно починати терапію
Більшість сучасних настанов говорить, що потрібно починати з комбінації двох препаратів: інгібіторів ренінангіотензинової системи з діуретиком (сечогінним), який посилює дію перших, або інгібіторів ренінангіотензивої системи з антагоністами кальцію, які розширюють судини. Це — великий асортимент ліків.
Пацієнт може не здогадуватися, що він приймає дві діючі речовини, бо п'є лише одну таблетку. Але чим більше знає про свою хворобу та процес лікування, тим кращого ефекту від терапії можна очікувати. Проте фахівчиня наголошує, що правильне лікування артеріальної гіпертензії може призначити тільки лікар — із урахуванням рівня тиску, наявності супутніх захворювань, віку людини тощо.
Також лікарка зауважує, що не так важливо, коли хворий приймає ліки — зранку чи ввечері. Важливо, щоб робив це регулярно та досягав цільового рівня артеріального тиску. Це буде запорукою зменшення ризику інфаркту й інсульту.
Якщо інфаркт чи інсульт був у когось із батьків
Якщо батько переніс судинну катастрофу до 55 років, а мати — до 60, до ризику розвитку серцево-судинних захворювань в їхніх дітей додається один бал. Сімейна схильність — ще один привід більш уважно ставитися до свого здоров’я.
Хто більше ризикує - чоловіки чи жінки
І ті, й інші. Щоправда, чоловіки починають хворіти раніше. Жінки — після 50 років, коли в них настає менопауза, але потім навіть переганяють чоловіків за кількістю випадків серцево-судинних захворювань.
