І смакує, і лікує: дещо про користь щавлю

Від весни до осені можемо зривати на грядках листя щавлю, заготовляти на зиму, зберігати зібраний «врожай» у морозильних камерах або консервувати його.

Однак щавель використовують не лише для приготування борщу чи випікання пиріжків зі щавлевою начинкою і яйцем. Ця рослина має й лікувальні властивості.

Щавель покращує апетит.

За 20 хвилин до їди з'їжте 5-6 листочків рослини. Споживання свіжого (або замороженого, але не холодного) щавлю знімає втому. Тому той, хто їсть щавель, почувається бадьорим. У спекотні дні листя щавлю добре втамовує спрагу.

Щавель — ефективна протидія авітамінозу, корисний за підвищеної температури. Кілька листочків щавлю нормалізують рівень кислотності шлункового соку.

На замітку діабетикам:

Щавель, або відвар зі щавлю, знижує рівень цукру у крові. У разі загострення недуги він стає особливо помічним. (Конкретної норми споживання протягом дня не подаємо. Хворий самостійно може контролювати свій стан).

За екземи: 2 ст. л. засушеного насіння щавлю засипати у термос і залити окропом — 1 л. Настояти 2 год. Процідити. У настої змочувати вату і зволожувати нею ділянки шкіри, уражені екземою. Кількість процедур протягом дня — довільна.

Розім'яті свіжі листки щавлю (щоб проступив сік) прикладають до місць укусів комарів; натирають шкіру у разі свербежу.

Настій рослини з корінням використовують для полоскання горла за ангіни, а також у разі запалення ясен: 1 ст. л. подрібненої сировини залити окропом — 200 мл. Настояти до теплої температури у посуді під кришкою. Процідити. Полоскати горло (ротову порожнину) 3-4 рази на день. Щоразу готувати свіжий настій.

Відвар листя щавлю посилює утворення жовчі, поліпшує роботу печінки: 1 ст. л. подрібненої сировини залити окропом — 400 мл. Кип’ятити на малому вогні 10 хв. Настояти 2 год. у посуді під кришкою. Процідити. Пити по 100 мл 3-4 рази на день за 15-20 хв. до вживання їжі.

Нагадуємо, щавель протипоказаний за підвищеної кислотності шлункового соку, виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки.