Небезпечна інфекція

Менінгокок — один із видів бактерій, що потрапляє до організму здорової людини від зараженої через слизову оболонку дихальних шляхів, із крапельками слизу при кашлі, чханні, розмові. Ця інфекція найбільше шкодить дітям. Але її носії — переважно дорослі, хоча вони можуть і не здогадуватися про це. У сім’ях, де трапився випадок менінгококової інфекції, ризик зараження інших членів дуже високий!

Специфіка цього збудника у тому, що при руйнуванні його клітин вивільняється агресивний ендотоксин. Він чинить згубний вплив на кров, провокує тромбози, ушкодження кровоносних судин, геморагічні некрози, гарячку тощо. Ендотоксин менінгокока в 5?10 разів сильніший, ніж, наприклад, у кишкової палички.

Перші симптоми менінгококового зараження початково нагадують ГРВІ: температура 37?37,3 градуса, головний біль, першіння й біль у горлі, нежить. Далі з’являється характерне геморагічне висипання, що має яскраво-червоний чи синюватий колір і форму зірочок — симптоми загальної інтоксикації, підвищується температура, розвивається біль в очних яблуках, м’язах.

У тяжких випадках інфекція провокує запалення головного мозку: менінгококовий менінгіт, менінгоенцефаліт, а також гостру ниркову недостатність, ураження серця, тромбози великих судин із некрозами шкіри, гангреною кінцівок. При тяжкому менінгоенцефаліті можливі сліпота, втрата слуху, зниження інтелекту.

У дітей молодшого віку хвороба може стартувати стрімко з подальшим агресивним перебігом. Трапляється, зокрема, блискавична форма — менінгококцемія. У такому разі від різкого підвищення температури, висипань аж до ураження головного мозку, всього організму, сильної інтоксикації і загибелі хворого може минути лише доба.

На тяжкість перебігу захворювання впливають як властивості збудника (вірулентність), так і особливості імунної системи. Оскільки у дітей вона вразливіша, то дошкільнята становлять понад 70 відсотків усіх хворих. У тих, хто одужав, після перенесеної хвороби зберігається тривалий імунітет.

Чи є якісь ліки, вакцини проти цієї недуги? Специфічні ліки — це, звичайно, антибіотики. Якщо летальність від менінгіту у доантибіотичну еру сягала 70 відсотків, то нині вона коливається в межах від 10 до 20 відсотків, сягаючи 40 при менінгококцемії. У деяких країнах Африки (у регіонах із підвищеним рівнем захворюваності й частим виникненням серйозних епідемій) від менінгокока планово вакцинують.

Як захиститися від менінгіту? Надійний спосіб — уникати можливого контакту із зараженими людьми. У період, коли менінгокок активізувався, особливо небажано їздити з дітьми у громадському транспорті, дозволяти їм відвідувати масові заходи.

І, звісно ж, не слід займатися самолікуванням, навіть якщо симптоми хвороби спершу нагадують звичну застуду. Що раніше буде встановлено правильний діагноз, то більший шанс уникнути важких наслідків хвороби.