Українці масово скаржаться на ускладнення після COVID-19: що турбує

Українці, що перехворіли на коронавірус, масово скаржаться на серцево-судинні ускладнення, хвороби печінки, нирок, легенів і скарги на стрибки артеріального тиску

Іноді можна обійтися і взагалі без будь-яких наслідків, навіть перехворівши не в легкій формі. Кому як пощастить — кажуть лікарі, і мають рацію. ОBOZREVATEL спробував з'ясувати, чому медики зробили такий висновок і як же впоратися з наслідками COVID-19.

«Коронавірус — дуже важке й виснажливе захворювання»

Офіційно коронавірус в Україні перемогла понад 871 тис. осіб, а в світі ця цифра становить 52,4 млн. На думку лікарів, через непередбачуваність перебігу хвороби ніхто не може спрогнозувати, які саме наслідки чекають пацієнта на виході. Можна обійтися без будь-яких ускладнень навіть перехворівши на складну форму, а можна місяцями «відходити» від легкого перебігу хвороби. Серед основних скарг — збочення смаку (солене здається солодким і навпаки. — Ред.), відсутність нюху, непереносність певних продуктів харчування, надмірна пітливість, погана фізична форма, ураження легень на рівні до 20%, кашель, безсоння, стрибки артеріального тиску і температури від 35,5 до 37, і навіть депресія аж до суїцидальних настроїв. Все це може турбувати людей до 3-4 тижнів або місяців після нібито одужання.

Киянка Марія поділилася з OBOZREVATEL історією хвороби своїх рідних. 70-річні батьки перехворіли на коронавірус у грудні минулого року. У мами хвороба спровокувала спочатку мікроінсульт, а через кілька тижнів почалися проблеми з адекватністю.

- Вона начебто все розуміє, але може в суп замість солі цукру насипати. Мовляв, переплутала. Або ж розуміє, що треба лікарю зателефонувати, але не дзвонить. Питаю, чому? Знизує плечима. Дуже дивна поведінка. Боюся, як би вона в вікно не вийшла, — розповіла Марія.

Подібні стани провідна інфекціоністка України Ольга Голубовська пояснює постковідним синдромом. Що з ним робити і як привести себе в форму — поки що точно не знає ніхто в світі.

- Це велика трагедія, з такими пацієнтами треба працювати. У мене був один досить міцний фізично, і він розповідав про постійне непереборне бажання взяти простирадло і задушити себе. Коронавірус — дуже важке й виснажливе захворювання, в якому люди перебувають по місяцю-два. Ті, хто цього не бачить, просто не розуміють, — говорила вона кілька місяців тому.

Підхопити коронавірус — як зіграти в рулетку

На думку лікарів, через непередбачуваність перебігу коронавірусної хвороби ніхто не може спрогнозувати, які ж наслідки чекають пацієнта на виході. Це як гра в рулетку — ніхто не знає, яким штамом заразиться і що саме він може спровокувати в організмі.

За словами сімейної лікарки Наталії, яка лікує пацієнтів від COVID-19 останні 9 місяців, переважно перехворілі відчувають довгу-довгу слабкість; пітливість: коли трохи збільшив темп ходьби — і вже мокрий. Потім настає задишка, запаморочення і шум у вухах. Але знову ж таки — кому як пощастить, каже лікарка.

- Хтось переніс і забув, а хтось лікується і лікується. Найчастіше в моїй практиці трапляється ще фіброз ураженої частини легенів. Він не завжди відчутний, якщо людина не займається спортом. Відзначаємо порушення функції печінки, навіть якщо не було гори антибіотиків. Рідше — тихо проходять вірусні міокардити (ураження серця. — Ред.), коли починається аритмія і серцева недостатність. Ну і депресії, тривоги, страхи. Що робити з такими пацієнтами — мені, як сімейнику, не завжди зрозуміло. А з психіатрами у нас сутужно, їх мало, — уточнила Наталія в коментарі OBOZREVATEL.

На думку лікаря зі Львова Тараса Жиравецького, найчастіше коронавірус підіймає у перехворілих «приспані» хронічні хвороби. Він як провокатор, починає розхитувати весь організм, вражаючи легені, центральну нервову систему. З'являється безсоння й болі голови.

- Може вразити нирки, у частини пацієнтів починаються проблеми з печінкою, може підійматися цукор, загострюються серцеві проблеми. "Легкий" гіпертонік може стати "сильним" гіпертоніком. Але якоїсь однієї логіки немає. У кожного все дуже індивідуально. Важкі наслідки можуть спостерігатися навіть у молодих, у кого ураження легень було на рівні 10-15%», — підсумував лікар.

Що робити, аби оговтатися від хвороби

Як не дивно, але чіткої відповіді на це питання теж немає. Головне правило — носити захисну маску і дотримуватися соціальної дистанції, щоб не наразитися ще й на ГРВІ, яка легко ляже на ослаблений імунітет.

Найчастіше лікарі радять більше гуляти на свіжому повітрі для відновлення рівня сатурації в крові і роботи легенів, відпочивати, не перенапружувати себе фізично. До спорту, наприклад, повертатися щонайменше через місяць після закінчення хвороби. І все ж дуже акуратно, щоб не спровокувати серцево-судинні проблеми або ще гірше — неврологічні ускладнення.

- Чітких порад, як відновитися після хвороби, теж немає. Ми призначаємо вітаміни, медикаменти для відновлення печінки, відпочинок, судинні препарати. Легкі депресії лікуємо антидепресантами, які знімають страх і пригнічення, хоч і нешвидко. З неврозами важче. Є зо два пацієнти, які лікуються у психіатра. Там уже більш серйозні препарати, — уточнила сімейна лікарка Наталія.