Соковита хурма: користь та шкода зимової ягоди

Хурму відносять до листопадних або вічнозелених дерев і кущів сімейства Ебенові. Латинська назва хурми — Diospyros має грецьке походження і перекладається як «Їжа богів», або «Божественний вогонь».

Деякі вважають, що хурма — це фрукт, але насправді хурма — це ягода. Плоди хурми великі, м’ясисті, розміром із середнє яблуко. Хурма дозріває наприкінці осені і може залишатися на деревах до зими.

Якщо хурма дуже в’яже рот і гірка на смак, отже, плоди не дозріли. Стигла хурма солодка на смак. У міру дозрівання в плоді падає рівень таніну (речовина володіє дубильними властивостями і терпким смаком).

Корисні властивості хурми

Хурма містить залізо, марганець, а також дубильні речовини, вітамін С і бета-каротин. Вміст цукру в хурмі досить високий, але незважаючи на це, хурма має невисокий глікемічний індекс (тобто не сприяє швидкому підвищенню цукру в крові).

Хурму рекомендують вживати при анемії та гіпертонії, для нормалізації ліпідного обміну і підтримки стану печінки та жовчовивідних шляхів.

Хурма корисна і при нервовому та фізичному виснаженні, тому в період активного навчання або занять спортом варто ввести у свій раціон хурму.

Хурма: шкода

Хурму не рекомендують їсти людям, які нещодавно перенесли операцію на черевній порожнині, оскільки плід має високий вміст таніну. Також надмірне вживання хурми може призвести до гострої кишкової непрохідності.