Імбир зігріває і запобігає простудним захворюванням

Імбир — найдавніша пряність, один з найважливіших елементів індійської та азіатської кухонь. Дезінфікує, тонізує, має свіжий пряний смак і аромат.

Вперше імбир почали вирощувати у країнах Сходу. Його корінь — цінна пряність з дуже ароматним і багатим смаком, яку широко застосовують у кулінарії. Але паралельно із застосуванням на кухні імбир знайшов собі таке ж застосування і в медицині — як у традиційній, так і в народній.
Залежно від способу попередньої підготовки розрізняють два види імбиру: білий імбир (перед сушінням коріння імбиру миють і очищають від верхнього шару) і чорний (коріння миють і сушать, не піддаючи попередній обробці) — більш гострий і пекучий. А потім обидва види висушують під сонцем.

Хімічний склад кореня

Цей продукт містить багато цінних компонентів, зокрема клітковину, аспарагін, холін, лінолієву, каприлову і олеїнову кислоти, вітаміни А, С, В₁, В₂, і В₃, всі незамінні амінокислоти і насичений мінеральний комплекс (кремній, алюміній, цинк, натрій, фосфор, залізо, марганець, калій, магній тощо).
Імбир містить ефірні олії камфін, феландрін, цинеол, борнеол, цитрал, що відповідають за аромат, і гінгерол, який надає кореневі гострого пекучого смаку.
Крім того, він містить складний набір фармакологічно активних речовин, серед яких — бета-каротин, гінгероли, капсаїцин, куркумін, кофеїнова кислота тощо.

Корисні властивості

Переваг цього продукту не злічити. Імбир має протизапальну, спазмолітичну, знеболювальну, загоювальну, тонізуючу, антибактеріальну, сечо- і жовчогінну дії. Імбирний корінь чудово зміцнює імунітет і захищає організм від паразитів.
Імбир широко застосовують у медицині — з гомеопатичною метою і у виробництві лікарських препаратів. Він очищає стінки центральних і периферичних судин від бляшок холестеринів, нормалізує рівень холестерину, запобігає згортанню крові, стимулює кровообіг, знижує рівень цукру у крові за діабету 2 типу, вважається легким проносним засобом, застосовується у випадках дискінезії шлунково-кишкового тракту, є протиглисним засобом, очищає організм від паразитів.
Регулярне вживання імбиру покращує мозковий кровообіг і активізує мозкову діяльність, стимулює роботу травної системи, активізує діяльність щитовидної залози і підвищує лібідо, особливо у жінок.
Корисний імбир у випадках метеоризму, спазмів шлунка, артриту, запалень ротової порожнини, бронхіальної астми, алергічних і шкірних захворюваннях.
Настій імбирного кореня або порошку рекомендують для підвищення апетиту і поліпшення травлення, проти захитування (морської хвороби), атеросклерозу і для нормалізації ліпідного обміну та обміну холестерину.
Компреси використовують проти болів у спині, хронічного ревматизму або для зняття головного болю.
Імбирний корінь — чудовий засіб від простудних захворювань. Він допоможе побороти грип і застійні явища у легенях, позбавить болю у горлі, кашлю. Імбир має відхаркувальну властивість і зігріваюче діє на організм.
Ефірна олія імбиру має адаптогенну, седативну, снодійну, спазмолітичну, протизапальну та анальгетичну дії, підвищує імунітет, використовується для лікування захворювань опорно-рухового апарату, простудних і вірусних захворювань, а також хвороб легень і бронхів.
Її також широко застосовують у лікуванні фобій (страхів), депресії, погіршення уваги, пам’яті, перед­менструального синдрому, проявів апатії та агресії (нормалізує прояв адекватної реакції).

Протипоказання

Імбир може викликати алергію, вживати його обережно необхідно також у випадках таких захворювань, як цироз печінки, хронічні і гострі гепатити, камені у печінці, ішемічна хвороба серця і гіпертонія. Також не рекомендують його у період вагітності і грудного вигодовування немовлят.
Рекомендовано виключити імбир з раціону за кровотеч, під час приймання препаратів, які знижують тиск, і за цукрового діабету.