Вчені пояснили, чому хочеться спати

Ізраїльські вчені встановили, що в сон починає хилити, коли в організмі наростає гомеостатичний тиск, спричинений накопиченням ушкоджень ДНК.

Під час сну ДНК відновлюється. Про те, що пошкодження досягли критичного рівня, сигналізує спеціальний білок. Результати дослідження опубліковані у журналі Molecular Cell.

Тварини та люди проводять уві сні приблизно третину свого життя. 

Цей універсальний механізм відновлення властивий усім організмам, які мають нервову систему, включаючи безхребетних, таких як мухи, черв'яки і навіть медузи. Довго чинити опір сну практично неможливо — тварини засинають, незважаючи на постійну загрозу з боку хижаків. Довгий час механізм, що змушує мозок відключатися, залишався загадкою.

Дослідники з Університету імені Бар-Ілана та Міждисциплінарного центру дослідження мозку імені Гонди у дослідах на рибках даніо відкрили молекулярний механізм засинання та підтвердили свої висновки на мишах. 

Раніше було відомо, що під час неспання в організмі наростає гомеостатичний тиск сну, що виявляється у вигляді втоми, а під час сну цей тиск знижується, досягаючи мінімуму після повноцінного нічного сну. Але що змушує гомеостатичний тиск підвищуватися настільки, що починає хотітися спати, і що відбувається вночі — що знижує цей тиск так, що ми прокидаємося і готові розпочати новий день, досі було незрозуміло.

Вважається, що в години неспання в нейронах мозку накопичуються пошкодження ДНК. Ці ушкодження можуть бути спричинені різними факторами – впливом УФ-світла, активністю нейронів, радіацією, окислювальним стресом чи ферментативними помилками. Під час сну системи відновлення у кожній клітині виправляють розриви ДНК.