"Усіх бійців, яких я взяв до себе в машину, довіз живими"

Андрію 43 роки, працював стоматологом у Корецькій міській лікарні. Свою службу розпочав на східних рубежах ще у 2014 році у складі Нацгвардії.

Андрій - один із тих «штурмовиків», які в страшні лютневі дні шикувалися біля військкомату та хотіли справедливості. - Вже 25 лютого із зібраним наплічником я був у військкоматі. Знав, що я буду необхідним, адже був у резерві. Ховатись і не думав, - поділився спогадами військовик.

Нині боєць на псевдо "Вірус" - на Запорізькому напрямку і виконує обов’язки начальника медичного пункту батальйону 117-ї механізованої бригади та бере участь в евакуації поранених військових.

- Частенько виїжджаємо з колегами на лінію, адже у нашій справі бракує рук. Загалом приймаємо поранених «із першого плеча» та доставляємо до стабілізаційного пункту. Іноді доводиться їхати по слизькій дорозі під обстрілами. Нещодавно рятували бійця, який отримав опік дихальних шляхів після застосування хімічної зброї, що значно ускладнює лікування, - розповів медик.

Та попри всі ризики капітану медичної служби є чим пишатись:

- Усіх бійців, яких я взяв до себе в машину, я довіз живими. Це для мене особисто – показник, - додав Андрій.