На ноги стала наступного дня після операції
Рівненські хірурги виконали операцію на хребті, аналогів якої досі в Україні не було Медики повернули до повноцінного життя 64-річну пацієнтку, якій нещодавно пророкували інвалідний візок. Заміна пошкодженого хребця на титанову конструкцію, кажуть лікарі, не новаторство. А от спосіб, у який це зробили, українські медики досі не застосовували. Першу операцію робили спільно із німецьким професором Евальдом Герінгом.
Крок за кроком - пані Людмила поволі рухається лікарняним коридором. У супроводі медиків та з посмішкою на обличчі жінка стала на ноги наступного дня після операції і, зізнається, від цього дуже щаслива. 64-річна пацієнтка з містечка Полонне, що на Хмельниччині. Травму хребта жінка отримала ще у жовтні.
- Я обрізала виноград і впала з триметрової висоти, - пригадує Людмила Поліщук (на фото).
- Переламана рука сяк – так зажила, а неймовірні болі у спині спочатку медики списували на забій. Лише МРТ показало компресійний перелом тіла хребця. Лікарі сказали, що якби не операція, то через півроку мене чекав би інвалідний візок, - додає пацієнтка.
Нелікований перелом грудного хребця, кажуть хірурги, призвів до його відмирання. Із трисантиметрового елемента він перетворився у тоненьку пластинку. Замінити на титанову конструкцію його треба було якнайшвидше. У Рівненській обласній лікарні вирішили йти новаторським шляхом.
- Традиційне оперативне втручання, котре виконують в багатьох лікувальних центрах України, називається торакотомією, тобто розсікання грудної клітки. Проводиться розріз біля 15-20 сантиметрів по певному ребру і хірург потрапляє в грудну клітку. Це дуже травматична хірургія. Ми ж провели це торакаскопічно. І я не знаю клініки, де би робили таку операцію, - каже заступник директора Рівненської обласної клінічної лікарні Валентин Піонтковський.
Відеокамеру та робочі інструменти хірурги ввели в організм пацієнтки завдяки невеликим проколам. Спочатку забрали пошкодженого хребця. На його місце поставили титанову конструкцію.
- Це як у великому симфонічному оркестрі: кожна зі скрипок може зіпсувати усю музику, - каже так поетично про роботу усієї операційної команди нині говорить німецький професор, старший лікар університетської клініки міста Міндена Евальд Герінг.
У Німеччині втручання у такий спосіб лікар проводить понад 25 років. Для української медицини це поки що новаторство.
- Малоінвазивні способи все далі і далі завойовують ринок. Є супротивники, які кажуть: подумаєш три сантиметра, півтора там і півтора там. А якщо підсумувати, то буде такий самий розріз. Але річ у тому, що травматичність цього розрізу набагато менша, - каже Евальд Герінг.
- Больовий синдром значно менший, менша травматизація органів, котрі знаходяться в грудній клітці. Також для хірурга менша небезпека пошкодити легеню, аорту, перикард, - додає Валентин Піонтковський.
Натомість для хірургів – це складніше, аніж у традиційний спосіб.
- Для того, щоб виконати це оперативне втручання, необхідно провести наркоз на одній працюючій легені. Інша легеня під час операції не працює. Потім її потрібно знову «роздути» і зробити так, щоб вона запрацювала, - каже Валентин Піонтковський.
Післяопераційний період у пані Людмили цілком передбачуваний. Десь із місяць пацієнтці не можна довго сидіти. Півроку - жодних фізичних навантажень. Та головне, що після менш травматичної операції вже дуже скоро жінка буде жити повноцінним життям і поїде з лікарні до люблячої родини.
Світлана ПРОКОПЧУК
