Чотирирічний хлопчик, який потрапив під трактор, одужав
Чотирирічний хлопчик, який ледве не загинув під колесами трактора у селі Зносичі Сарненського району, видужав і вже повернувся із лікарні додому.
Дитина отримала травми, поки тато засівав поле. За кермом трактора перебував товариш батька. 24-річний чоловік не помітив малого. Зорієнтувався лише тоді, коли колесом наїхав хлопчику на груди. Операція з порятунку дитини нагадувала сюжет фільму. Щоб якомога швидше доправити травмованого малюка до медиків, переляканим селянам допомагали поліцейські. Офіцери громади тоді пообіцяли навідатись до малюка додому після виписки. І от нарешті це їм вдалось.
Це зараз Павлик швидко бігає, залюбки грається і щиро посміхається. А ще місяць тому хлопчик ледве не загинув під колесами трактора, яким батьків товариш орав поле. Про травму і досі нагадують крововиливи в оченятах малюка.
- Здається, що це було вчора. Ця подія мені запам’ятається на все життя, - зізнається поліцейський офіцер громади Роман Шмалюх, який брав участь в операції з порятунку.
…Тато сіяв, товариш орав. Урочище, де обробляли поле, за чотири кілометри від села Зносичі. Дитину з-під колеса перелякані чоловіки витягли за лічені секунди. Спочатку батько з травмованим Павликом на руках біг до села пішки. Потім - автомобілем, який приїхав на підмогу. Щоб було швидше, назустріч їм виїхали і поліцейські.
- Ми сіли всі в автомобіль і почали рухатись на зустріч медикам. Я попросив диспетчера "швидкої", щоб карета не з’їжджала з центральної дороги, а медики дочекались, поки ми виїдемо на зустріч, - пригадує Роман Шмалюх.
"Швидкою" хлопчика доправили до районної лікарні. Потім – до обласної реанімації. Стан малюка стабілізували за добу. Ще за кілька днів перевели в травматологічне відділення. Павлик, каже мама, увесь час скаржився на біль у ніжках. І понад добу нічого не бачив. Та попри це, стверджують лікарі, малюк народився в сорочці.
- Зорана земля зменшила тиск трактора на тіло дитини. Якби це сталось на асфальті або на іншій твердій поверхні, то наслідки могли б бути набагато гірші, - констатував лікар–анестезіолог Рівненської обласної дитячої лікарні Іван Юсин.
Провідати хлопчика після лікарні офіцери громади обіцяли і вже зробили. Не з порожніми руками! На згадку привезли подарунки. Досі не може спокійно говорити про те, що сталося, і мама Павлика.
- Страшно було, дуже… Коли згадую цей день — завжди плачу. - Синочок в мене деколи запитує: "Мамо, це сон був чи справді зі мною таке було? Я кажу: "Павлику, хай буде сон…" - каже мама малюка Алла Борутіна.
Щоб цей страшний сон швидше забувся, нині у малого психологічна реабілітація. У поліцейській бейсболці, з іграшковим жезлом та зовсім не дитячим виразом обличчя Павлик рушає в дорогу на патрульному авто.
…Травмований хлопчик одразу розповів дорослим, що на трактора стрибнув сам. Адже був упевнений: до водія дострибне! Поліцейські розслідування ще не закінчили. Тим часом батьки не спускають з малого очей і сподіваються, що у майбутньому жодних проблем зі здоров’ям у сина не буде.
Світлана ПРОКОПЧУК
