Як у госпіталі на Рівненщині військовика з травмою навчають готувати їсти
Військовослужбовець Максим Шевченко після поранення заново вчиться готувати. Для нього проводять заняття з ерготерапії у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Чоловік отримав травму шийного відділу спинного мозку і нині пересувається у кріслі колісному. Як військовослужбовець опановує побутові навички, розповідає Суспільне.
36-річний військовослужбовець Максим Шевченко після поранення вчиться заново готувати їсти — тримати і нарізати овочі адаптивним приладдям та пристосовуватися до побуту. Заняття з кулінарії в госпіталі проводить ерготерапевтка Наталія Дячук. За її словами, такий вид реабілітації допомагає відновити побутові навички, які були втрачені унаслідок травми.
- Для роботи ми використовуємо допоміжні засоби — адаптивні дошку та ніж. Оскільки у нього не працюють пальці, йому тяжко утримувати різні столові предмети, тому ми їх фіксуємо і він впевнено може нарізати, — пояснила ерготерапевтка.
На другому занятті Максима Шевченка навчили як тримати ложку, ніж та як під'їхати до стола.
- Тут я хоч побачив, як потрібно облаштовувати свій побут. Тому що я постійно потребую, щоб біля мене хтось був. Наразі зі мною мама, але її змінюють дядьки чи тітки. Зі мною хтось постійно, а хотілося б якоїсь самостійності.
Чоловік зауважив, що він родом із Кривого Рогу і у військо пішов добровольцем:
- Боляче було за цим всім спостерігати з боку. Вважав своїм обов'язком піти захищати країну. Служив я у 43-й бригаді, перебували ми біля Куп'янська рік тому, там я отримав травму, — поділився Максим Шевченко.
Ерготерапевтка Наталія Дячук зауважила, що госпіталь опікуються пацієнтами після інсульту та людьми, які мають спинні та черепно-мозкові травми:
- Наша мета — зробити їх максимально незалежними і самостійними у повсякденному житті.
Медикиня розповіла, що ерготерапевти також дають рекомендації рідним військових. Зокрема, щоб продукти та речі першої потреби лежали у доступних для людей з інвалідністю місцях:
- Не всі пацієнти мають можливість зробити адаптивну кухню у себе в будинку чи квартирі. Тому ми одразу з пацієнтами навчаємось пересуватися по кухні. Також є допоміжний засіб — тримач. Пацієнт може ним відкрити поличку і взяти те, що йому потрібно.
