У будні – директор школи, у вихідні - тамада

Людмила Шарабар із Довговолі — одна із 33 жінок Володимирецької громади, кому цьогоріч присвоїли звання "Мати-героїня". Жінка має п’ятьох дітей, є директоркою школи, а у вільний від роботи час веде весілля.

Як розповіла Суспільному Людмила Шарабар, нині її старша донька, 22-річна Софія, має свою сім’ю та живе окремо. Двоє старших синів — 20-річний Ярослав та 17-річний Василь — навчаються у Києві. У домі живуть двоє молодших — 13-річний Захар та 11-річна Соломія.

- Коли у нас збільшувалася сім’я, я починала каструльки збільшувати, купувати все в магазинах не кілограмами, а мішечками. І десь останніх років 10 ось так купувала, - розповідає Людмила.

Жінка разом з чоловіком та дітьми доглядають за великим господарством: мають п’ятеро свиней, коня, пса, котів, курей, вирощують різну городину на полі, доглядають великий сад.

- 22 роки тримали корову, а оце зараз допомагаємо батькам по господарству, і корівка в нас одна на дві сім’ї. Складно було, треба було вранці завжди встати, видоїти корову, наварити, прибрати. Але я завжди раділа тим, що мої діти вставали разом зі мною, все робили, - каже жінка.

11-річна донька Соломія розповіла, що у великій сім’ї їй жити добре, а маму цінує за те, що всіх любить однаково. Найстарша донька Софія працює з мамою в школі, вона зазначила, що дуже вдячна батькам за виховання.

- Так, ми працювали важко. Пам’ятаю як ліпила пельмені — завжди цілий стіл обліплений пельменями. До мене подруги прибігали і казали: "Софіє, йдемо гуляти", а я кажу, поки не зроблю стільки-то, таку-то порцію, ми не вийдемо. Всі завжди дивувалися. Але я безмежно вдячна своїм батькам за те, що мені зараз дуже просто. За ці мудрі настанови, мудрі поради, які вони завжди давали мені, - говорить Софія.

Людмила Шарабар поділилася, що відновлює сили у вирощуванні квітів та спілкуванні з людьми — тому і веде часом весілля у вихідні.

- Коли хтось скаржиться, що їм важко, я завжди кажу: ви просто спробуйте 1 вересня до школи зібрати п’ятеро дітей, одягнути, нагодувати. До такого ритму життя я звикла, і якщо зупинити, то я навіть і не знаю, що буду робити. Я звикла: городу багато, господарства багато, дітей багато — всього багато, - говорить багатодітна мати.