Помітили одне одного ще в пологовому
У Дубровиці подружжя Геннадій та Олена Конончуки відсвяткувало 50-річчя з дня їхнього народження. Чоловік і дружина з’явилися на світ в один день, місяць і рік, в одному пологовому будинку, ходили до однієї школи, а згодом одружилися і разом вже 30 років. Про їхню історію кохання розповів “1 + 1”.
Геннадій старший за дружину на 2 години 45 хвилин. За словами дружини, він пишається цим фактом.
- Коли я народився, я лежав собі і дивлюся: до мене підвезли чарівну дівчину. Я так глянув, а вона така гарна. Тоді й закохався, – жартує чоловік.
Мама Олени Ольга Охримівна згадує, що зятя запримітила ще в пологовому будинку - він був найбільшим серед новонароджених хлопчиків.
- Хто тоді знав, що то буде мій зять? – каже жінка.
Геннадій та Олена через кілька років після першої зустрічі побачилися вдруге - у школі. Вони навчалися у паралельних класах. Жінка розповідає, про почуття Геннадія не здогадувалася, та й він не сильно їх афішував.
- Принесла вона якось додому листівочку, а на ній написано англійською "любов" і намальоване сердечко, – додає Ольга Охримівна.
Такі анонімні зізнання у коханні надсилав дівчині Геннадій. Згодом вони розговорилися, і виявилося, що народилися в один день. Далі були зустрічі, дарування квітів у шкільних коридорах і вальс удвох на випускному вечорі. У 19 років Геннадій та Олена одружилися і ось уже 30 років живуть у щасливому шлюбі.
- Ми дуже подібні, навіть мислимо так само. Обоє – Діви, – розповідає Олена.
Подружжя має двох доньок - Світлану і Софію. Ще одна донька Олена померла дитиною, але пара змогла разом пережити біль.
- Я бачу їхнє поєднання характерів і таке розуміння одне одного, і це настільки надихає, що мимоволі думаєш: а хочеться і собі так само, – каже донька Світлана.
- Я пораджусь про щось з мамою, іду до тата з цим же питанням, а він каже: "А як сказала мама?". Я розповідаю, а він тоді: "Ну і я так думаю", – додає Софія.
Саме дівчата організовують щорічні святкування дня народження для батьків. А Геннадій та Олена, навіть проживши разом 30 років, досі гуляють, тримаючи одне одного за руки.