Залишився майже сам у селі: рятує пасіка

Юхим Царук — один зі старожилів села Дубняки. Йому 84 роки. Чоловік розповів про самотню старість, занепад села та масову загибель бджіл у 2025 році, пише Суспільне.

- Насилу ходжу вже. Ще як дружина була жива, то трохи було веселіше. Було з ким поговорити. А зараз вже все. Хто старого любить? Кому старий треба? Я ніколи не думав, що так доживатиму. А це кожного чекає.

Понад 60 років Юхим Царук присвятив пасіці.

- Мало хто доживає до моїх літ. Мене пасіка рятує. Старість — не радість. Бджоли не кусаються. Вони як сердиті, тоді кусаються. Я ходжу голий літом, геть в трусах, все добре. А як розсердяться... У 2025 році бджоли попропадали, розповів чоловік.

- Травили поля, поряд посіяли соняшник. Мед є, а бджіл немає. Всі поздихали. Залишилося два вулики, було 12. Хто кого попереджає? Бджола куди бачить — туди і летить, — каже пасічник.

Село Дубняки розташоване за 15 км від міста Сарни. У Дубняках — 28 будинків і половина з них - порожнє. Там живе 33 мешканці.

- Тут був такий хутір гарний. А зараз все... Два стада корів було, односельчани до колгоспу ходили. А де воно все подівалося? Немає нічого. Візьміть село — села немає, залишився "пшик". Одна, дві, три хати. Ось так і живу. Літом у мене гарно. А я все на стільці роблю: сяду — і помідори саджу, і огірки, і квіти в мене кругом. Ви б влітку побачили, яка краса. Потрібно ворушитися. Бо аби ти ліг трохи — все, вже капець, - каже Юхим Царук.