Мріє про дитину, але хотів би ще трохи повоювати
Військовослужбовець Микита Максимов у березні 2022-го року пішов до війська добровольцем. Він поділився, що таке рішення прийняв, коли російські війська обстрілювали його рідний Харків.
Боєць воював на різних напрямках, був штурмовиком, а в жовтні 2023 року отримав травму спинного мозку. Нині Микита Максимов лікується в обласному госпіталі ветеранів війни на Рівненщині.
Про бойовий шлях, поранення та мрії чоловік розповів Суспільному.
Боєць Микита Максимов пригадав штурм в районі Макіївки на Донеччині у жовтні 2023 року. Тоді внаслідок обстрілу він отримав травму, коли поспішав на допомогу побратимам.
- Лежу ж значить, помираю. Боляче — жах. Спина болить. Помирати не хочеться. Кричу: «Свен, я не 200, я 300, тягни мене». І він мене витягнув, схопив за руки й затягнув у ямку. За мною приїхав головний сержант батальйону. Мене ніхто не покинув, - розповідає боєць.
У той день увесь час над ними літали російські дрони.
- Вони так швидко не змогли знайти ноші. І просто кинули покривало якесь чи простирадло в машину і погнались по мене. В цьому покривалі мене несли, я бачив як усе вибухає довкола, - каже Микита.
Микита Максимов родом із Харкова. До повномасштабного вторгнення працював у місцевій пекарні. А коли почали обстрілювати рідне місто — пішов добровольцем у військо:
- Якби мені до війни сказали: «Що, якщо розпочнеться війна, то що ти робитимеш?» Я б, напевно, сказав, що буду першим втікати кудись за кордон. Візьму батьків і побіжу. А коли справді почалась війна, виявилось, що я патріот. Я пишаюсь, можу гордо сказати, що правильно зробив.
Військовослужбовець розповів, що під час служби найбільше хвилювався за батьків, які не захотіли евакуюватися з Харківщини.
- Тато там, то він курей любить, то собак він любить. Казав: «Нікуди не поїду». Оце важко було, що рідних не бачиш. Сильно сумую за ними, - каже боєць.
Микита Максимов воював на різних напрямках, зокрема на Бахмутському. Був штурмовиком.
- Там так розбили наші ЗСУ їхні колони, які застрягли поміж посадками. Танки, все позастрягало. Їх так рознесли, що там не було зрозуміло — це танк чи кусок плуга валяється. Їх просто вщент рознесли. Я їхав задоволений, як слон, усміхався, - каже Микита.
Зараз військовослужбовець лікується в обласному госпіталі ветеранів війни. Лікарі у нього діагностували травму грудного відділу спинного мозку.
- Микита потрапив до нас буквально декілька днів тому. І він надійшов, уже маючи реабілітаційний досвід. Він уже пересувався на кріслі колісному. Він сильно вмотивований досягати своїх цілей і в кінцевому результаті — хоче бути повністю незалежним, — повідомив лікар фізичної та реабілітаційної медицини Дмитро Разкевич.
Зі слів фізичної терапевтки Вікторії Січкарук, нині вони працюють зокрема над рівновагою та координацією рухів на кріслі колісному:
- Відповідально підходить до завдань, які я йому даю. Наразі ми працюємо над максимальною його мобільністю, максимальним досягненням успіхів у тому, що він може. Це пересування на кріслі колісному, долання перешкод, утримання балансу. З десяти — він старається на двадцять.
Микита поділився своїми мріями:
- Одружитись, дитинку, дівчинку, дуже хочу. Жалкую лише, що хотів би ще трохи повоювати.
