Киянки, які змінили світ
Ці жінки народилися або жили в Києві і стали відомі далеко за його межами.
Анна Київська — королева Франції
Дочка князя Ярослава Мудрого фактично стала матір’ю Франції в її сучасному вигляді. Син Анни, король Філіп I, як і його наступники з династії Капетингів, доклав багато зусиль до об’єднання французьких земель в єдину державу.
Спадкоємці Ярославни правили Францією понад 300 років. Її кров тече і в жилах інших королівських династій Європи. Наприклад, її внучка Елізабет де Вермандуа стала предком сучасних монархів Великобританії. А дочка Едігна була канонізована церквою і досі залишається популярною святою серед жителів Баварії — там щорічно святкують її дні. Майбутня королева Франції народилася в Києві приблизно в 1030 році. Вона була дуже освіченою жінкою: знала п’ять мов, прекрасно розбиралася в державному управлінні. Саме тому, на думку істориків, на багатьох офіційних документах Франції стоять два підписи: її та короля Генріха І.
Анна стала для Франції і духовним провідником. Вона заснувала і підтримувала монастирі, які в той час були центрами освіти. Адже саме там монахи навчали письма та наук, видавали і зберігали книги. Сам Папа Римський Миколай II відзначав внесок дочки Ярослава в духовне і просвітницьке життя країни.
Історики вважають, що для сучасних українців Анна може стати своєрідним щепленням від комплексу неповноцінності. Вона наочно доводить, що наші земляки ще тисячоліття тому не просто інтегрувалися в Європу, а створювали її.
Нині популяризує князівську дочку Центр Анни Київської в містечку Санліс під Парижем, де королева Франції заснувала монастир Святого Венсана.
Надія Дурова — герой війни з Наполеоном
Майбутня жінка-офіцер і герой війни 1812 року народилася 17 вересня 1783 року в Києві.
«Сідло було моєю першою колискою, а кінь, зброя і полкова музика — першими дитячими іграшками та забавами», — так згадувала своє дитинство Надія Андріївна.
Любов до військової тематики дівчинці прищепив з ранніх років батько, гусарський ротмістр Андрій Дуров. Мати Надії Дурової настільки не любила дочку, що одного разу навіть викинула її з карети через те, що дівчинка голосно плакала. У підсумку все дитинство і юність Надія провела серед гусарів батька.
У 17 років вона втекла з дому, обрізавши волосся і переодягнувшись у чоловічий одяг. Назвавшись Олександром, поступила на службу в козачий полк. Надія воювала нарівні з чоловіками, виявляючи неабиякий розум і хитрість. За доблесть їй було присвоєно звання унтер-офіцера. Пізніше Надія брала участь у війні 1812 року. У тому ж році генерал-фельдмаршал Михайло Кутузов взяв її до себе ад’ютантом.
Образ цієї дивовижної жінки надихнув відомого кінорежисера Ельдара Рязанова на створення фільму «Гусарська балада». Надію Дурову (за сценарієм її звуть Шурочка) чудово зіграла актриса Лариса Голубкіна. Таким чином, киянка стала відома мільйонам телеглядачів.
Валентина Саніна-Шлее — модельєр
Валентина Миколаївна народилася в 1899 в Києві. Дівчина ще в гімназії мріяла про кар’єру актриси. Однак революція 1917 року завадила її мріям втілитися в життя.
Рятуючись від громадянської війни, Валентина переїжджає до Харкова, де знайомиться зі ще одним знаменитим киянином — Олександром Вертинським. Незважаючи на те, що їхній роман тривав недовго, Вертинський пам’ятав про Валентину все життя. Саме Саніна-Шлее надихнула його на створення таких шедеврів, як «Буйний вітер», «За лаштунками» і «Це все, що від Вас залишилося».
Пізніше Валентина вийшла заміж за Георгія Шлее, який згодом став театральним антрепренером і мільйонером. Емігрувавши через Константинополь і Грецію, сім’я оселилася в Італії, потім в Парижі. У 1923 році подружжя переїхало до Нью-Йорка. Саме в цьому місті почалася кар’єра Валентини Миколаївни як дизайнера і модельєра.
Спочатку вона пробувала себе як художник з костюмів. Саніна створювала вбрання для Грети Гарбо, Марлен Дітріх, Джудіт Андерсон, Кетрін Хепберн та інших зірок. Пізніше на прохання своїх зіркових клієнток вона відкрила модний будинок «Валентина», який успішно проіснував кілька десятиліть.
Саме Саніна-Шлее ввела в моду природність і простоту жіночого силуету. «У платті від Валентини можна запросто кинутися на шию чоловікові і не боятися, що воно збереться грудкою на спині!» — згадувала одна з клієнток. Її моделями досі пишаються музеї та приватні колекціонери. Недарма девізом модельєрки були слова: «Ший з розрахунком на ціле століття. Забудь, який надворі рік».
Голда Меїр — прем’єр-міністр Ізраїлю
Голді Мабовітц народилася в 1898 році в Києві.
«Знаєте, яке моє перше враження в житті? Очікування погрому в Києві», — скаже вона в бесіді з Папою Римським десятиліттями пізніше. Саме через погроми сім’я в 1906 році була змушена емігрувати в США за підробленими документами.
Коли їй виповнилося 23 роки, Голді вирушила в Тель-Авів. Вже там вона взяла собі нове ім’я і прізвище — Голда Меїр. Перше слово в перекладі означає «золота», друге — «осяяна». Активно включившись у політичне життя нової єврейської держави, вона стала її четвертим прем’єр-міністром. Ізраїльтяни досі говорять: «Якщо Бен-Гуріон — це батько Ізраїльської держави, то Голда — мати».
Ліна Костенко — поетеса
Життя однієї з найзнаменитіших поетес-сучасниць також пов’язане з Києвом, куди 6?річна Ліна переїхала з Ржищева з батьками. Саме вони прищепили дівчинці глибинне розуміння естетики і моралі, що допомогло їй почати писати вірші. Про свого батька Василя Костенка поетеса завжди говорить з величезною любов’ю і повагою. Поліглот, який знав 12 мов, педагог найвищого рівня, він був для неї прикладом для наслідування з ранніх років.
Перші збірки віршів Ліни Костенко були опубліковані ще в наприкінці 50?х. Однак пізніше на її творчість було накладено заборону — і майже 15 років поетеса писала «в стіл». Саме в цей період було створено твори, які сучасні діти вивчають в школі: «Маруся Чурай» та «Берестечко».
Говорили, що в Ліну Костенко був закоханий відомий поет Василь Симоненко. А Дмитро Павличко в одному з інтерв’ю зізнався, що досі зберігає коробку сірників, яку купив багато років тому, щоб прикурити їй сигарету.
Твори Ліни Костенко перекладено багатьма мовами, в тому числі англійською, французькою, німецькою, італійською.
Її збірка «Триста поезій» вже давно зайняла почесне місце в бібліотеці сучасних українців як джерело цитат про кохання і ніжність і стала уособленням завжди актуальної любовної лірики. Ліна Костенко і сьогодні живе в Києві.
