Характер травм у зоні бойових дій кардинально змінився

Характер травм у зоні бойових дій кардинально змінився

Більшість ампутацій, які проводять у зоні бойових дій, пов’язані з відривом кінцівок, решта – з посттурнікетним синдромом.

- На сьогодні відсоток ампутацій, пов'язаних з відривом кінцівок, більший, ніж при посттурнікетному синдромі. Якщо ми беремо за 100% виконану кількість ампутацій, то майже 70% – це саме ампутації, пов’язані з відривом кінцівок. Інші до 30% – це ампутації через посттурнікетний синдром, – повідомив головний хірург ЗСУ, полковник медичної служби Костянтин Гуменюк.

Він нагадав, що під час проведення АТО та ООС про посттурнікетний синдром майже не йшлося – тоді поранених швидко доставляли на етап хірургічної допомоги.

- Нині ж вивезти пораненого з поля бою надзвичайно складно. Через постійний контроль FPV-дронів у повітрі гинуть екіпажі, які виїжджають забирати наших воїнів. Турнікет залишається накладеним понад три-чотири, інколи шість, а траплялися випадки, коли й понад 30 годин. У таких умовах хірург часто вимушений робити ампутацію, – зазначив Гуменюк.

Якщо бойова обстановка покращиться і поранених зможуть швидко евакуювати з поля бою, відсоток ампутацій внаслідок посттурнікетного синдрому буде мінімальним.

Окрім того, Костянтин Гуменюк зазначив, що через масове використання дронів на фронті кардинально змінився характер сучасної бойової травми. Здебільшого військовики отримують осколкові поранення.

- Нині майже 81,3% поранень мають осколковий характер, тоді як кульових – лише близько 18,7%. Поранення майже завжди множинні, пошкоджуються кілька анатомічних локалізацій: живіт, грудна клітка, кінцівки, голова. Ізольованих поранень однієї ділянки практично немає, – додав полковник медичної служби.

Що ж до локалізації поранень, то найчастіше зазнають ушкодження нижні кінцівки.

Бронежилети, які використовують у Силах оборони України, Гуменюк назвав надійними, хоча і вони мають слабкі місця, зокрема, бокові ділянки, поверх пластини та знизу.

За його словами, під час проведення АТО та ООС військові хірурги не спостерігали такої великої кількості осколкових ушкоджень.

Читайте також