"Вважаю себе щасливчиком": боєць з Дубенщини розповів про поранення та плани на майбутнє

Про таких, як Олег, кажуть «народився у сорочці». Крізь біль, яку в тілі завдають отримані від поранення осколки, військовик посміхається. Розповідає, що днями виповнилося 33 роки і він безмежно щасливий, що має можливість жити та дуже мріє зустріти справжнє кохання й створити міцну сім'ю.

Народився чоловік на Демидівщині. Там минали й дитячі роки, безтурботна юність. Має вищу економічну освіту. У 2010 році проходив строкову службу. Вів невеличкий бізнес.

- Усе було добре та стабільно. Жив, працював, будував плани. Аж поки орки не прийшли "визволяти" Україну. Я був вдома, коли розпочалось широкомасштабне вторгнення. На початку березня пройшов медогляд. Цього ж дня мені вручили повістку, яка і стала «квитком» до інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ. У військкоматі вирішили, що я тут буду корисним, - розповідає водій відділу інженерної розвідки одного із підрозділів полку.

Протягом усього часу захисник був на чотирьох ротаціях, де виконував бойові завдання. На останній із них Олег отримав поранення.

- Ми виїхали на позиції. Пересувались по пройденому маршруту. Я йшов попереду. В якийсь момент мене заглушило. Далі відчув різкий біль у тілі. Осколками посікло мою ліву сторону. Я був при тямі та бачив, як побратими підбігли надавати першу медичну допомогу, - говорить воїн.

Потім військовослужбовця доправили до медичного закладу, де прооперували. Наразі воїн проходить лікування. Попереду реабілітація.

- Я дуже радий, що живий. Після поранення я ще більше став цінувати життя та тих, хто справді мені дорогий. Вважаю себе щасливчиком. Й хоча самопочуття не дуже і попереду ще операційні втручання, бо не всі осколки вдалось забрати з мого тіла, але радію, що маю змогу бачити цей світ. Вірю в ЗСУ та своїх побратимів. Перемога за нами. Ми обов'язково переможемо і будемо щасливо жити у вільній Україні, - підсумовує Олег.