Не раз виводив воїнів із позиції: історія бійця з позивним Сом

Ігор з позивним «Сом» не з чуток знає, що таке війна. Ще з 2015 року став на захист України. Тоді воював на Авдіївському напрямку в складі 58-ї бригади. З перших днів повномасштабного вторгнення він служить в 60-ому окремому батальйоні 104-ї бригади ТрО ЗСУ Рівненщини.

- Мав їхати в Конотоп, де базувалась моя попередня бригада, але вже з перших днів Конотоп був в облозі, то туди не було можливості заїхати. А ті побратими, з якими служив раніше, вже були в Сарненському батальйоні «Поліські Вовки», і отак до них я прикріпився, – згадує військовослужбовець.

Разом із «Поліськими Вовками» Ігор був і на Донецькому, і на Куп’янському напрямку. "Сом" за освітою інженер і в цивільному житті працював за спеціальністю в газовому господарстві. У війську він також на посаді інженера, але тепер його головна робота – замінування, розмінування, зведення інженерних загороджень та інше.

- Що найскладніше в роботі воєнного інженера? Все воно непросто. Але, напевно, найважче – це постійно зберігати пильність і весь час контролювати ситуацію, наскільки це можливо, – каже Ігор

. Побратими дуже пишаються тим, що служать разом із ним, адже чоловік завжди готовий прийти на допомогу. Він вже не раз і виводив, і заводив хлопців на позиції. Діставав їх із дуже складних ситуацій, ризикуючи власним життям. За це командир батальйону відзначив його нагрудним знаком. Хоча, Ігор дуже скромний і не дуже любить про це розповідати.

- Я роблю свій посильний вклад у закінчення війни. Знаю, що це все завершиться нашою перемогою. Вже дуже цього чекаю, щоб повернутися в сім'ю, щоб всі побратими вернулися живі, здорові. Це найбільше бажання, – із безсумнівною впевненістю резюмував воїн.