Мобілізація наосліп: як у США лотерея визначала, кого відправляти на війну

За допомогою загальнонаціональних лотерей для служби у В’єтнамі вдалось призвати майже два мільйони американців. "Сліпе" жеребкування гарантувало справедливість цього відбору.

Мобілізація цивільних громадян на війну завжди непросте завдання для влади будь-якої країни. Одне з ключових завдань – як переконати громадян у справедливості того, що саме йому, а не його сусіду, необхідно стати до зброї. Деякі країни знайшли неочікуване рішення.

Жеребкування під час призову до армії було певний час в Російській імперії. Але на пострадянському просторі ця практика не закріпилася і питанням "справедливості призову" не дуже переймалися, віддаючи перевагу "масовій мобілізації". Основними інструментами, що спонукали б громадян вступати до війська, були пропаганда і загроза кримінального переслідування для ухилянтів. В такому ж приблизно вигляді мобілізаційна система існує досі в Україні та Росії.

Військкомати (в Україні вони тепер називаються територіальні центри комплектування і соцпідтримки) отримують спущену згори норму для набору, а потім вже на свій розсуд вирішують, де і як мобілізувати необхідну кількість людей. Цей процес важко назвати прозорим. А законодавчі приписи про обов'язок військовозобов'язаних громадян самостійно приходити до військкоматів не дуже працюють.

Це визнають самі представники ТЦК. Наприклад, за словами очільника львівського центру комплектування Олександра Тіщенка, добровільно до ТЦК прибувають лише 20% від планової квоти мобілізованих. Як набрати 80% – завдання на розсуд самих військкомів. Нагадаємо, виїзд чоловіків призовного віку за кордон в Україні заборонений.

На відміну від України, у більшості країн Євросоюзу, а також у Канаді і США, немає строкової служби і армія комплектується лише контрактниками. Але для участі у масштабних війнах все одно доводиться мобілізовувати цивільних громадян.

В Америці цю "чутливу" процедуру вирішили довірити сліпому жеребу. Схожі лотереї проводяться в Данії, Мексиці, Таїланді й Аргентині.

Лотерея без призів, але з призовом

Жеребкування під час призову в США використовувалось майже під час усіх масштабних воєн XIX і XX століть. Ідея за допомогою жеребкування набирати людей до війська виникла в США майже 200 років тому. Першу лотерею для набору призовників провели в 1863 році на початку Громадянської війни. Щоправда, назвати цю процедуру "справедливою" можна було з великою натяжкою. Певні категорії громадян, наприклад, чорношкірі були звільнені від призову, а багаті призовники могли офіційно відкупитися від служби за 300 доларів, якщо навіть жереб випав на їхню долю. Або знайти собі заміну. Ці норми скасували лише в 1917 році. Але не саму лотерею.

Під час першої світової війни США встигли провести три жеребкування для мобілізації військовозобов'язаних. За їхніми результатами військо поповнили майже 2,7 млн чоловіків з 24 млн зареєстрованих військовозобов'язаних.

Як визначили ці 11% мобілізованих?

Кожен військовозобов'язаний мав зареєструватися в списку на своєму окрузі і отримати порядковий номер. Усього було 10500 номерів (на одному номері було зареєстровано багато людей з різних округів ). Сама процедура жеребкування відбувалась у приміщенні військового департаменту у Вашингтоні. Уповноважений секретар департаменту витягував зі спеціального скляного акваріума перемішані кульки з номерами і оголошував їх. Військовозобов’язаний, що мав цей порядковий номер, підлягав призову на службу. Якщо його номер не називали, то він залишався цивільним до наступної лотереї.

Жеребкування проводилось і під час другої світової війни. Єдине, що змінилось, це посилення "ефекту випадковості". Картки призовників були двічі перемішані, а кульки витягував вашингтонський чиновник із зав'язаними очима в присутності президента США.

Американська влада ще більш вдосконалила "призовні лотереї" (draft lottery) під час кровопролитної й дуже непопулярної серед населення війни у В'єтнамі. Тепер в кульках зазначали не номер військовозобов'язаного, а дату народження. Тому їх було лише 366, як днів у високосному році. Кульки декілька разів ретельно перемішували і висипали у скляний барабан. Потім одну за одною їх витягували, аж поки всі дні року не отримають свою черговість призову. Тобто першими відправляли на війну американських чоловіків віком 19-26 років, що народилися 14 вересня. Цей день першим витягнули зі скляного барабана під час лотереї 1 грудня 1969 року, яку транслювали на телебаченні й радіо. Наступними йти служити мали чоловіки, народжені 24 квітня, потім – 30 грудня, за ними – 14 лютого і так далі.

Вже в наступному році на вимогу громадськості "випадковість чисел" лотереї ще раз вдосконалили. Тепер встановили два скляних барабани, з яких одночасно виймали кульку з днем року і числом від 1 до 365. Так певне число отримувало свій унікальний номер. Потім їх ще декілька разів перемішували, знову складали в барабани і знову діставали одночасно з номерами - так день року отримував своє місце у черзі на мобілізацію. Так сформували таблицю, згідно з якою першими під мобілізацію на війну відправились чоловіки, народжені 9 липня 1951 року.

"Призовні лотереї" в США проводились ще двічі під час В'єтнамської війни – в серпні 1971 та в лютому 1972 року. Вже в наступному році США вивели свої війська з В'єтнаму та влада оголосила про перехід до повністю добровільної контрактної армії. Потреба в проведенні нових "призовних лотерей" зникла сама собою. Хоча цей механізм натепер не скасовано. В будь-який момент американська влада може знову оголосити лотерею для мобілізації усіх чоловіків, що стоять на військовому обліку.

За інформацією BBC news Україна