"Легкі гроші" – лише в інтернеті: як не стати жертвою шахраїв
Усе частіше до поліції звертаються у розпачі мешканці Рівненщини, які втратили десятки тисяч, а хто й сотні тисяч гривень. Був випадок, що й декілька мільйонів. А все тому, що “купились” на черговий трюк шахраїв.
Якщо раніше серед потерпілих було більше людей похилого віку, бо вони беззахисні, погано бачать, недочувають, то тепер у списку шахраїв чимало й молоді. І "купуються" здебільшого на інформацію про додатковий заробіток, до того ж немаленький, розміщену у соцмережах. Або через бажання щось продати через ті ж соцмережі. А дехто так піклується про свої заощадження, що вірить "представникам" банків, які попереджають про "загрозу" зникнення грошей, що називають їм пін-код та іншу інформацію. А в результаті – втрачають гроші.
У поліції навели декілька випадків шахрайства, хоча фіксують їх щодня. Скажімо, мешканка Радивилова втратила 57 тисяч гривень після спілкування з "працівником служби безпеки банку". Чоловік повідомив, що фінустанова здійснює перевірку номерів карт та пін-кодів. Під час розмови жінка виконувала всі вказівки "оператора": назвала номер карти, пін-код і коди підтвердження, які надійшли на телефон. У результаті такої "перевірки" з її рахунку зникли всі заощадження.
33-річний рівнянин втратив понад 33 тисячі гривень. Він побачив у соцмережі оголошення про можливість додаткового заробітку. Зацікавлений, він перейшов за посиланням і почав спілкування з нібито «консультантом» в месенджері. «Роботодавці» пояснили чоловіку, що його основним завданням буде викуп товарів в Інтернеті. А залежно від кількості викупленого йому будуть виплачувати відсотки. Менеджер запевнив його, що витрачені на придбання товарів кошти обов’язково будуть повертатись із заробітком. Отак за два робочих дні рівнянин заробив всього 100 гривень, але на викуп товарів витратив 33 656 грн. А коли зрозумів, що кошти йому не повернуть, звернувся до поліції.
40-річний чоловік з Рівненщини в одній із соціальних мереж знайшов акаунт з оголошенням про можливість отримання соціальної допомоги «Є-підтримка». Перейшовши за невідомим посиланням, увів у спеціальному полі номер і конфіденційні дані своєї банківської картки. Після цього з його особового рахунку зникли майже 75 тисяч гривень.
Старі й нові схеми
У поліції Рівненщини фіксують приріст кількості звернень, пов’язаних із шахрайством. За вісім місяців цього року таких зареєстрували 3,2 тисячі, це значно більше ніж у попередні роки. Скажімо, у 2022 -му було зареєстровано 835 подібних випадків, у 2021 році – 420.
Старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Рівненській області Андрій Гурський Суспільному назвав найпоширеніші схеми шахраїв, на які "купуються" громадяни: продаж-купівля товарів через соцмережі і торговельні онлайн-платформи, телефонні дзвінки від "працівників банку" й "мобільних операторів", а також вже звичні: "Ваша дочка чи син потрапили в ДТП і потрібні гроші на лікування".
- Одна з рекомендацій: якщо замовляєте товари чи послуги через інтернет — не робити передплату, а післяплатою користуватися. Прийшов товар, оглянули і якщо все влаштовує — оплачуєте. Якщо ідеться про надання якихось послуг, то варто перевірити особу, яка розмістила оголошення, відгуки пошукати. У випадку телефонного дзвінка від шахраїв, які називаються представниками банку чи інших установ — не повідомляти дані про платіжні реквізити, банківські картки, CVV-коди – говорить старший інспектор.
Зі слів Андрія Гурського, після вторгнення РФ з’явилася нова схема шахрайств — це "допомога" українцям від різних "міжнародних організацій". - Люди знаходять в інтернеті оголошення про можливість отримати допомогу і зазначено, наприклад, Червоний Хрест, ООН, Європейський Союз, чи ще щось вигадують шахраї. Створюється дуже правдоподібний сайт, який пристойно виглядає. І для отримання допомоги людям потрібно ввести дані своєї банківської картки, CVV-код і паролі. Як наслідок відбувається крадіжка грошей. У цьому виді шахрайських дій жертвами зазвичай стає старша вікова група і малозабезпечені люди середнього віку, які хочуть отримати ще хоч якусь додаткову допомогу, — пояснив старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам.
У шахрайствах, пов'язаних із купівлею в інтернеті, жертвами є люди різного віку — від підлітків до пенсіонерів.
Психологиня Майя Грищук, щоб вберегти від шахрайства літніх людей, радить говорити зі старшими батьками не тільки про їжу і про таблетки, а й про безпеку. Крім того, війна, на її думку, зробила українців більш уразливими до шахрайств.
- Крім поїсти, поспати, мати тепло, безпека теж є базовою потребою. На жаль, цього в нас зараз нема, ми трохи накручені, емоційно розхитані, - каже психологиня. - Й емоційна складова нашої поведінки стає більш вагомою, ми хочемо захисту. І коли нам хтось розповідає, що працює в наших інтересах і хоче нас захистити, ми думаємо, що й справді так. Але ж ні. Головне в цій ситуації подумати, чи справді це у ваших інтересах — і лише тоді ідете на співпрацю. Якщо є хоча б натяк на те, що не зможете себе убезпечити — краще відтермінуйте і перевірте інформацію, яку вам надають.
Варто пам’ятати, що затримати шахраїв, які цинічно користуються довірливістю громадян, виманюючи у них усі заощадження, нечасто вдається. Поки ошукані приходять до тями і розуміють, що сталося, минає час. Шахраї швидко зникають. А якщо й затримують їх, то вони встигають витратити видурені гроші. Навіть, потрапляючи до колоній, шахраї і звідти "заробляють" на довірливих.
