"Коли везеш дітей до мам — це найважче”:розповідь водія гуманітарної місії ЗСУ “На щиті”
По дві тисячі кілометрів за кермом, без обідів, без відпочинку – для водіїв гуманітарної місії ЗСУ "На щиті" фізично важко, але вони кажуть, це – не проблема. Найтяжче – повертати додому дітей. Олександр Гребенюк — один із водіїв. Він повертає додому тіла загиблих захисників та захисниць. До місії приєднався у березні 2022 року, а волонтерством займається з 2014 року, пише Суспільне.
- Моєму сину 20 років. І коли ми веземо молодих пацанів — це, мабуть, найгірше і найважче. Тому на дату народження намагаюсь не дивитись, — говорить 47-річний Олександр. - Коли везеш дітей до мам — це складно.
Тіла полеглих військовослужбовців Олександр забирає з моргів у прифронтових регіонах і привозить у рідні громади. Свій маршрут волонтер не розголошує.
- Графік щільний з однієї простої причини — хлопців чекають вдома, аби віддати останню шану, поховати. Для родин це дуже важливо. Тому ми не можемо собі дозволити спати чи десь відпочивати у дорозі. Є два водії, по черзі їдемо. Спочатку опрацьовуємо морги, збираємо тіла, потім опрацьовуємо морги, розвозимо тіла, — розповідає Олександр.
Перший рейс Олександра Гребенюка як водія автомобіля евакуації полеглих був 8 березня 2022 року. Тоді, пригадав, працювати було важче:
- Перші поїздки були зовсім інші. Згадаймо березень минулого року: не було дизеля, дороги перекриті, їздили полями. Маршрут був доволі небезпечний і доволі затяжний.
Чоловік зазначив, що на поїздки під обстрілами реагує "нормально".
- Є завдання. Наші хлопці повинні бути вдома якомога швидше, їх чекають рідні. Не зупиняють ні обстріли, ні погана погода, нічого, - каже водій.
Олександр Гребенюк волонтерить з 2014 року. Окрім евакуації полеглих, він разом із волонтерами рівненського Будинку ветеранів доставляє гуманітарні вантажі на схід, а також купує транспорт й амуніцію для військовиків.
- В армію не беруть, я списаний з інвалідності, й варіантів потрапити туди у мене поки немає. Я не можу сидіти й чекати. Треба щось робити, якщо не в армії, то для армії. Нещодавно прочитав таку фразу, що велика кількість дронів, велика кількість бронежилетів — це не для армії потрібно, це для нас треба, щоб воно було в армії. Щоб ми тут нормально, спокійно, тихо жили, — зазначив водій гуманітарної місії "На щиті".
Чоловік працює заступником директора у Рівненському міському тресті зеленого господарства. Розповів, що на роботі до його волонтерської діяльності ставляться з розумінням.
На під'їзді до Рівного автомобіль "На щиті" традиційно зустрічає колона автомобілів із синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами. Олександр Гребенюк зазначив, що не всі водії пропускають автомобіль "На щиті". І додав, колону пошани для військовиків також організовують не у всіх містах. Це б уповільнило процес повернення тіл.
9 грудня 2022 року Олександра Гребенюка за особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху нагородили відзнакою президента України "Золоте серце".
- До всього звикнути можна, але коли гинуть молоді хлопці... це дуже болить, — сказав волонтер.
