"Генералом стати не мрію, а от сержантом – це реально"

Вже рік він боронить Україну в лавах 104-ї бригади боєць Олександр з позивним "Матвій".

- У мене велика родина – вісім онуків, шість внучок і два внуки. І хоча мені лише 45, я вже дідусь. Мій старший син має 26 років, а найменший онук, Матвій, якому рік і вісім місяців, став для мене особливим. Саме на його честь я взяв позивний. Ми намагаємося спілкуватися якомога частіше – телефоном, по відеозв’язку. Малюк вже починає говорити, і кожна його фраза для мене – як промінчик світла в темні дні війни, - каже боєць.

Повістку Олександр прийняв без вагань і пішов до війська. Потрапив до 59-ого батальйону 104-ї бригади. Спочатку був кулеметником, а згодом став командиром відділення. За рік бойового шляху пройшов Запоріжжя, Куп’янськ та інші гарячі точки. Олександр ділиться своїми думками щодо сучасної війни та необхідності адаптації:

- Війна не схожа на ті, що описані в підручниках – вона непередбачувана, жорстока і змінюється щодня. Довелося швидко вчитися новому: використовувати дрони, пристосовуватися до постійно мінливих тактик ворога, приймати рішення на ходу. Тут важливий не лише досвід, а й здатність мислити нестандартно, пристосовуватися до реалій, в яких кожна секунда може вирішити життя чи смерть.

Його шлях лише починається, і він готовий продовжувати служити Батьківщині, допомагаючи новим поколінням воїнів ставати сильнішими.

- Про плани після війни особливо не задумувався, але припускаю, що залишуся у війську. Тут я знайшов себе. Не мрію стати генералом, бо з навчанням у мене не дуже. Але бути сержантом, навчати нових бійців – це реально.

Олександр дає важливу пораду новобранцям.

- Новобранцям варто пам’ятати: досвідчені військові знають не лише теорію, а й реальну практику бою. Їхні поради можуть здаватися простими, але за ними стоять роки служби, важкі випробування та збережені життя. У війні кожна секунда може бути вирішальною, а правильне рішення – різницею між життям і смертю. Тому вчіться, слухайте й аналізуйте, бо знання в армії – це теж зброя.

"Матвій" цікавиться боєприпасами та розмінуванням і навіть розглядає можливість навчання в цій сфері.

- У вільний час заглиблююся у вивчення боєприпасів, сучасних технологій дронів, а також тонкощів мінування та розмінування. Це не просто хобі, а важливе вміння, яке може врятувати життя на полі бою. Подумую отримати відповідну кваліфікацію, але розумію, що це потребує навчання. Якось довелося самостійно підривати нерозірваний боєприпас, бо сапери не могли приїхати, а зв’язку не було. Рішення ухвалив на свій страх і ризик.