Чи нормально розмовляти із собою?

Більшість людей у тій чи іншій мірі розмовляють із собою, хоча не завжди це усвідомлюють. Деякі дослідження свідчать, що внутрішній діалог може покращувати мислення й навички розв'язання проблем, а також підвищувати мотивацію.

Хоча в більшості випадків розмовляти із собою – нормально, у деяких випадках така звичка може бути ознакою психічного розладу. Фахівці наголошують: важливим показником є не те, як часто ви говорите із собою, а що саме ви собі кажете.

Чому люди розмовляють із собою?

Досліджень про причини такого явища є небагато. Деякі експерти виявили, що внутрішній діалог частіше трапляється в людей, які були єдиною дитиною в сім'ї. Також до розмов із собою частіше бувають схильними дорослі, які в дитинстві мали уявного друга.

Дослідники припускають, що люди з більшою креативністю, активною уявою та підвищеною усвідомленістю власних емоцій частіше схильні говорити із собою.

Люди можуть розмовляти із собою, щоб розв'язати проблему, зменшити тривожність перед важливою презентацією або покращити результати в навчанні чи спорті. Такий тип називають позитивною саморозмовою.

Внутрішній діалог може виникати й у стані ізоляції або самотності. Одне з досліджень виявило, що одинокі люди частіше говорять із собою – так вони заповнюють дефіцит соціальних контактів і дружби.

Користь розмов із собою

Розмова із собою може бути корисним інструментом, особливо якщо використовувати її для досягнення цілей, опрацювання складних ситуацій або покращення результатів.

Одне дослідження показало: люди, які читали інструкції вголос або говорили із собою під час виконання завдання, краще його розуміли та досягали більш позитивних результатів, ніж ті, хто читав мовчки.

Коли саморозмова стає проблемою?

Якщо внутрішній діалог є постійно негативним, це може сигналізувати про наявність проблем.

І хоч негативна саморозмова не завжди є очевидною ознакою психічного розладу, але вона може підвищувати ризик його розвитку або погіршувати наявні симптоми.

Коли звертатися до лікаря

Хоч іноді шкідливу саморозмову можна контролювати самостійно за допомогою майндфулнес і когнітивної реструктуризації, бувають ситуації, при яких потрібна допомога фахівця з психічного здоров'я. Особливо важливою вона є тоді, коли розмови зі собою заважають повсякденному життю або підривають впевненість і самооцінку.