Бійцю з Рівненщини побороти фантомний біль допомагає музика
25-річному Тарасу Сташевському із села Малеве колишнього Демидівського району побороти фантомний біль допомагає музика. Вона ж додавала йому сил і на війні. Захисника, якому ворожий снаряд розтрощив пальці на нозі, лікують та відновлюють спеціалісти Національного реабілітаційного центру "Незламні" у Львові.
Хлопець хотів стати викладачем музичного мистецтва, закінчив університет, але не працював за професією. Поїхав на заробітки за кордон. Та з початком повномасштабного вторгнення повернувся додому, аби стати на захист батьківщини.
- Просто не зміг бути там, коли вдома війна, - каже Тарас.
У війську хлопець став артилеристом та взяв позивний "Музикант". Воював на Донецькому напрямку, в районі Нью-Йорка. Коли випадала вільна хвилинка між виконанням поставлених завдань та обстрілами, хлопець брав до рук гітару. Музика допомагала йому відволіктися та на мить забути про війну.
Поранення боєць отримав під час виконання бойового завдання. За десять метрів від його позиції розірвався ворожий снаряд. Уламок влучив у праву ногу Тараса та розтрощив пальці. Нога одразу заніміла. Побратими наклали турнікет та евакуювали "Музиканта" до стабілізаційного пункту у Дружківці. Тамтешні лікарі зрозуміли, що врятувати пальці ноги не вдасться, тому їх ампутували. Далі - кілька лікарень, де медики вживали заходів проти змертвіння тканин та проводили хірургічні обробки ран.
Лікування і реабілітація захисник на псевдо "Музикант" нині продовжує у Львові – у центрі "Незламні". Зараз він почувається добре, відновлюється і щодня займається з фізичним терапевтом, аби скоріше стати на ноги. Наразі єдине, що турбує Тараса - це фантомний біль в пальцях, яких насправді вже немає. Така проблема зустрічається у 8 з 10 пацієнтів із ампутаціями. Аби її подолати, з Тарасом займається психотерапевт.
А ще впоратися з цим болем хлопцю допомагає музика. Гітара в нього завжди під рукою. Грає і для душі, і для інших поранених.
- Вона лікує не лише мене, а й сусідів по палаті, - говорить "Музикант".
