Життя на прикордонні: виживають з того, що самі вирощують на городах
Поліське село Глинне, яке розташоване у десятикілометровій зоні від кордону з Республікою Білорусь, прославилось на всю країну тим, що в ньому мешкає найбільше багатодітних родин. Раніше, щоб прогодувати родини, багатодітні сімейства вирушали до лісу по ягоди, гриби. Заробляли на заготівлі дикоросів стільки, що могли спокійно переживати зиму. Але все змінилось з повномасштабним вторгненням російських агресорів. Нині прикордонна територія, а це в основному ліси - замінована. Тож доводиться виживати з того, що самі вирощують на своїх городах.
Місцеві жителі збирають урожай картоплі, готують консерви та запасаються сіном і дровами.
Як готуються до зими в прикордонному селі - бачило Суспільне.
Жителька села Глинне Сарненського району Тетяна Коханевич розповіла, що веденням сільського господарства займається понад 20 років, тепер завершує підготовку до зими.
- Є і помідори, і борщова заправка, і кетчуп, і кабачки, і сало. Вистачає нам на зиму. Законсервовані компоти, вишні. Ось приготувала бочку капусти на голубці, — каже жінка.
Господиня пригадала, як до повномасштабної війни місцеві жителі часто ходили у ліс по ягоди та гриби, а нині — їдять лише те, що вирощують самі.
- Я в ті роки багато бульби садила. І по 70 соток садила. А зараз вже мало саджу, тепер соток 30 було. Сім’я стало меншою, тож нам цього вистачить, - каже жінка. - Картопля вже перебрана лежить у погребі.
Тетяна Коханевич тримає ще й худобу, має двох свиней, корову та бичка, качок, ще й кролів.
- Тримаю багато кроликів. Даємо і моркву з городу, і буряк, і листочки з капусти. Все даємо. Що є на городі, те й даємо, — пояснила жителька села.
Аби прогодувати тварин взимку, жінка упродовж літа заготовляє сіно.
- Під’їжджаємо трактором, чоловік закидає його на дах, а я вже його там товчу, та й усе. Купа роботи , — зазначила Тетяна Коханевич і додала:
- У мене одна мрія, щоб війна закінчилась і все. Ніколи в житті не думала, що так буде. Просто дуже добре було жити. Жили, нікого не боялися, весілля святкували, а тепер все... Тепер страшно, тепер закриваємося увечері.
По сусідству з Тетяною Коханевич живе подружжя Ганни та Івана Юрковців. Вони розповіли, що нещодавно зібрали врожай картоплі, але замість підвалу зберігатимуть її у спеціальних ямах.
- Отут один погрібець, там інший погрібець. Узимку не померзне. Ми накриваємо її там сіном, потім пісочком, а потім шифером, щоб, як іде дощ, то не пробивало його, — пояснила Ганна Юрковець.
Іван Юрковець додав, що дрова заготовляють самі, мають також сіно та солому. Чоловік каже, що косить траву за два кілометри від села. Про мінні поля знає, тож туди не ходить.
Ось так і виживають у прикордонному селі.
