Жила раз, похована двічі

Жила раз, похована двічі

Ця історія трапилася в 1705 році в Ірландії.

Дружина доктора Джона МакКолла, Марджорі, злягла з гарячкою і невдовзі померла. Її поховали якнайшвидше, щоб запобігти поширенню хвороби. Поховали на кладовищі ірландської церкви Шанкілл, недалеко від її будинку на Черч-плейс.

Сім’я МакКолл жила в Черч-плейс у місті Лурган. Розповідали, що МакКолли були дуже щасливими. А коли Марджорі захворіла, її чоловік Джон був у відчаї - на початку 1700-х років багато хвороб, які ми сьогодні вважаємо незначними, тоді могли призвести до смерті.

Доктор Джон був людиною дуже заможною і свого часу купив дружині дорогу обручку. Залишати її на пальці покійної йому зовсім не хотілося. Він намагався зняти з пальця дорогоцінність, але не вийшло. Пальці набрякли. Так з обручкою і поховали.

Увечері після похорону, ще до того як грунт осів, на кладовище прийшли злодії й почали копати. Працюючи у темряві, вони врізалися лопатами в мокру землю, поки не досягли труни. Відкрили її. Але стягнути обручку з розпухлого пальця у них теж не вийшло. І тоді вони вирішили палець відрізати. Як тільки гостре лезо торкнулося пальця небіжчиці, Марджорі ожила, сіла у труні й пронизливо закричала.

Скоріше за все, "покійниця" вийшла з коми, а вандали сприйняли її за банші, а як відомо, ірландці - народ вразливий...

Доля злодіїв залишилася невідома - одні стверджували, що вони впали замертво, інші - що втекли, не озираючись.

Марджорі викарабкалась з могили і пішла додому.

А тим часом, вдівець заливав горе в компанії рідні. Раптом почув тихий стук у двері. Джон сказав дітям: "Якби ваша мама ще була жива, поклявся б, що це її стукіт".

Вдівець відчинив двері і обімлів, побачивши на порозі свою благовірну в похоронному одязі, забруднену землею, з пальця якої текла кров. Джон впав замертво, скоріше за все, від раптового серцевого нападу.

Джона МакКолла поховали в тій же могилі, яку всього кілька годин тому вирили для його дружини.

А Марджорі прожила ще багато років, знову вийшла заміж і народила ще дітей. Коли ж вона померла, її поховали на тому ж цвинтарі Шенкілл (Лурган, Ірландія). Її надгробок зберігся досі. На камені написано: "Жила раз, похована двічі".

Синдром Лазаря

У сучасній медицині такий феномен відомий під назвою "синдром Лазаря" або самореанімація, тобто спонтанне відновлення нормального серцевого ритму після невдалих спроб медичної реанімації та визнання пацієнта мертвим. Назва цього феномену походить від біблійної легенди про оживлення Лазаря Ісусом Христом. Вперше випадок синдрому Лазаря було зафіксовано у 1982 році. З тих пір феномен фіксували ще 38 разів.

Журнал Resuscitation стверджує, що значна частина опитаних лікарів швидкої допомоги хоча б раз були свідками так званого феномену Лазаря (ауторесусцитації), коли серце пацієнта спонтанно починало битися після того, як лікарі вже втратили будь-яку надію.

Кілька задокументованих прикладів

37-річний Ентоні Ял в Беллбрукі, штат Огайо, США, в 2013 році помер в Медичному центрі, всі спроби його реанімувати були невдалими. Коли його син прибув до лікарні, він побачив на моніторі, який все ще був прикріплений до тіла батька, серцебиття. Покликав лікарів, які врятували його батька.

Про смерть 20-річного Таймшита Бошампа з Саутфілді, штат Мічиган, США, повідомили у 2020 році після 30-хвилинної реанімації. Через кілька годин після того, як тіло було доставлено в похоронне бюро, трунарі зрозуміли, що Бошамп живий. Його доставили до лікарні.

83-річна Ксенія Дідух з Вінницької області своїм "воскресінням" спростовує взагалі всі доводи лікарів. Лікарі швидкої допомоги констатували її смерть. Жінка не дихала. Пульсу не було. Кардіограма показала пряму лінію. Сказавши, що бабуся померла, лікарі поїхали.

Родичі почали готуватися до похорону: бабусю обрядили, на кладовищі викопали могилу, замовили відспівування, поминальний обід. Через десять годин після "смерті" на станцію місцевої швидкої допомоги надійшов повторний виклик – "покійниця" почала дихати!

Синдром Лазаря трапляється дуже рідко, його причини досі не вивчено.

Читайте також