Виткала понад тисячу метрів полотна
Ткацьке ремесло розвиває на Рівненщині Галина Логощук із села Балашівка Рівненського району. У доробку майстрині — лляні рушники, рядна, покривала, подушки та доріжки, які зберігаються в колекціях як в Україні, так і за кордоном.
Що найголовніше у ткацькому верстаті, скільки часу потрібно виготовляти один виріб та як навчитися ремесла — ткаля розповіла Суспільному.
Ткаля Галина Логощук показала, як працює ткацький верстат. Майстриня відреставрувала його для етноцентру у Сарнах.
- Серце верстата, то ось це: нит і берда. Від берда залежить, яка ширина. Від ниту — як перебирається. Через чини одна нитка зверху, одна знизу йде. І так воно заправляється в нит. І тоді ці підніжки, що натискаються, робить переплетення цієї ниточки, а інакше, як же воно буде ткане, - каже майстриня.
Ткацтвом Галина Логощук займається понад 30 років. Жінка розповіла, що має власний 200-річний верстат, на якому досі тче рушники, рядна, покривала, подушки та доріжки.
- Якби мене запитали, скільки я метрів виткала за своє життя, то впевнено скажу, що 1000 метрів я виткала. А якби запитали, скільки часу йде на виготовлення метру полотна, то ось так — три з половиною, чотири години. Це вже на заправленому станку, - розповідає Галина.
Майстриня зазначила, що наразі процес ткацтва на верстаті вважають мистецтвом. Однак, насамперед — це ремесло:
- У кожній хаті майже був верстат. А в кожній родині, то обов’язково. Без цього аж ніяк. Це зараз можна купити. Нині кажуть, що ткацтво - це мистецтво. Але для мене це – ремесло.
Бажання та вміння ткати Галина Логощук перейняла від своєї мами. Наразі ж майстриня передала свої знання донькам та навчає ремесла під час майстер-класів:
- І мама мені наткала, що його вистачить і моїм дітям. Але мені дуже хотілося продовжити це ремесло, зберегти. От воно генетично потягнуло. Ну дуже мені захотілось його вміти робити. То вже розпитувала в стареньких бабусь. Бо, бачте, його треба передати наочно і ось так показати, бо інакше немає книжок написаних, а самому важко розібратись.
