Вагітна жінка після діагнозу рак погодилась відрізати ногу, щоб врятувати дитину

У жительки британського графства Кембриджшир Кетлін Осборн, яка завагітніла третьою дитиною, діагностували рак. Лікарі надали жінці вибір: або вона погоджується на курс хіміотерапії, але тоді їй доведеться зробити аборт. Або ж їй ампутують праву ногу, щоб позбутися злоякісної пухлини кістки.

Кетлін дали на роздуми тиждень, але вона вже наступного дня прийняла рішення позбутися ноги. Решту п'ять місяців вагітності вона проходила на милицях. І щасливо народила дівчинку, яку назвали Ейда-Мей. В Осборн є двоє синів — дев'ятирічний Хейден і п'ятирічний Лео. І вона давно мріяла про доньку.

- Я щаслива, що прийняла рішення відрізати ногу, тому що завдяки цьому у мене з'явилася моя дочка. Якби мені не ампутували ногу і я б пройшла хімієтерапію (яка, можливо, навіть не врятувала б мою ногу), у мене б не було дочки. Тому воно того варте, — сказала британка.

Вона сказала синам, що трансформери зроблять їй нову кінцівку. І вони вважають, що це круто.

Перший раз у Кетлін виявили рак у віці 11 років. Хвороблива пухлина на правій нозі виявилася остеосаркомою. Дівчинка перенесла хіміотерапію і часткове видалення колінної чашечки, після чого хвороба відступила. У 2016 році, 11 років по тому, рак повернувся — на цей раз його виявили в легенях. Після лікування лікарі оголосили, що Кетлін перемогла хворобу. Але під час третьої вагітності знову з'явилася пухлина на нозі.

Зараз, після ампутації ноги, рак, на жаль діагностували вчетверте — знову в легенях. Медики попередили 28-річну жінку, що тепер їй не допоможе лікування — це вже термінальна стадія.

Так що Кетлін зараз намагається якомога більше часу проводити з дітьми, щоб у них залишилися спогади про неї.

- Я не знаю, скільки мені залишилося. Це можуть бути роки, а можуть бути й місяці. Я просто бажаю встигнути зробити те, що вони хочуть. Вони хочуть поїхати до Діснейленду, чого ми поки не можемо зробити через Covid-19, але, сподіваюся, зможемо в майбутньому. Я намагаюся робити для дітей якомога більше. Головне — це вони. Мене більше не хвилюють мої власні мрії … Поки у них є спогади про мене та їм весело зі мною, коли ще не минув час, який у нас є, я щаслива. Якщо вони будуть щасливі, я зможу піти, — сказала Кетлін.