Сільська пенсіонерка врятувала вісьмох бузьків
У колишнього кухаря і соціальної працівниці Олени Ковальчук зі села Горинки на Кременеччині непрості домашні проблеми: доглядає за онкохворим чоловіком-чорнобильцем. Нещодавно цій жінці з її скромною мінімальною пенсією (1700 грн) клопотів додалося. Опікується ще й чотирма лелеками, які маленькими ледь не загинули під час буревію, пише “Високий замок”.
— Сильний вітер у кінці червня скинув старе гніздо з дерева на нашому подвір’ї, пташенята повипадали, — розповідає Олена Михайлівна. — Я їх підібрала, взяла до хліва, годую їх. За 35 років, протягом яких живу на цьому обійсті, це вже восьмі бузьки, яких врятувала від смерті. Якось випало з гнізда таке малюсіньке пташеня, що вміщалося на долоні — виходила його. Інше лелеченя, яке вже вчилося літати, зачепилося лапкою за пруття на гнізді і борсалося головою донизу. Щоб його зняти, ми викликали рятувальників. А нині, уже восьмий рік, зі мною живе Буся. Вона теж випала з гнізда, травмувалася і, на жаль, не може літати…
Завдяки доброму догляду (чотири рази на день пані Олена давала своїм вихованцям розморожену рибу) червневі лелеки стали на крило. Зранку полетять за село, але потім повертаються на подвір’я цієї жінки — знають, що тут їх завжди чекають гостинці. Ходять за господинею по п’ятах, попискують, вимагаючи добавки.
У дворі Олени Михайлівни є й інша живність: собачка Кузя, четверо котів. Усі живуть з лелеками мирно. Кіт на кличку «Томас Клятий» раніше заглядався на пташок, то хазяйка відучила його від цієї пристрасті — на ластівок більше не полює.
Лелеки-новосели наминають салаку, а Буся-старожилка більше налягає на макарони, яєчню і розмочений хліб. Дуже прив’язалася до своєї опікунки. Коли та сапає город, іде за нею хробачків вибирати. Косить люцерну — квапиться коників у ній зловити…
Почувши про цю подвижницю із Горинки, відгукнулися добрі люди, допомагають пані Олені коштами — аби могла купити для лелек корму. Одна добродійка із Тернополя прислала тисячу гривень. Поділилися своїми заощадженнями і дві пенсіонерки. Приїжджав із пожертвою ще якийсь чоловік. Сусід з братом риби для бузьків принесли…
— Нині молодим лелекам даю їсти тричі на день. Привчаю їх, щоб самостійно шукали собі їжу, — каже наша співрозмовниця.
Олена Ковальчук мріє, щоб хтось відновив зруйноване лелече гніздо на її обійсті. Може, візьмуться за це кременецькі енергетики?
