У Рівному старенька п’ятнадцять років доглядає племінника з інвалідністю

Чоловік потрапив у ДТП і вже 15 років прикутий до ліжка. Від нього відмовились рідні, і якби не тітка, то чекати підтримки не було б від кого.

— Він мені як рідний син, — так розповідає 88?річна бабуся Аня, яка доглядає племінника.

Володимиру — 58 років. Проживають вони в Рівному в однокімнатній квартирі. Володимир має інвалідність. П’ятнадцять років тому він потрапив у дорожню пригоду, після якої не тільки не може ходити, а й взагалі дати собі ради. Потребує постійного догляду та уваги.

Рідних дітей у пенсіонерки немає, тому одразу взяла опіку над племінником. Каже, що у 2006 році він поїхав на заробітки у столицю, щоб назбирати грошей і придбати власне житло. Але цьому не судилось статись.

— Він їхав до Києва, а в Новоград-Волинському маршрутка потрапила в аварію. Врізалася в бік вантажівки. П’ять осіб було травмовано, та найбільше постраждав мій племінник. У нього були травми голови, хребта і ніг, — розповідає Анна.

Після трагедії родина від нього відмовилась. Більше того, навіть просила грошей на операцію — для сина. Додає, що операцію так і не зробили, бо в сина були проблеми з нирками та легенями. Тільки ось для пенсіонерки всю суму довелося повертати, перепозичаючи то в одного сусіда, то в іншого. Каже, подяки так і не дочекалася. Більше того, дружина та син жодного разу не відвідали Володимира.

Умови проживання бабусі Ані та її племінника жахливі, тому що старенька не справляється сама з усіма домашніми клопотами, мізерної пенсії вистачає тільки на памперси для племінника лише на місяць. Тому вони постійно потребують допомоги.

Волонтерка Надія каже, що допомагає з прибиранням, оскільки розуміє, як це важко для старої людини. Також її знайомі неодноразово приносять сюди продукти, а зараз почали збір коштів на холодильник, щоб їх було де зберігати.

До слова, у Рівненському територіальному центрі соціального обслуговування повідомили, що знають про цей випадок. Розповідають, що три рази на тиждень до Володимира приходить соціальний працівник, який допомагає готувати їжу, доставляє продукти, ліки та гуманітарний одяг. А ще до Володимира постійно приходить перукар, який його стриже. Бабуся Аня радіє будь-якій допомозі, навіть звичайному спілкуванню. Сподівається, що люди не будуть осторонь їхньої біди.

За повідомленням Рівне1