"Повернувся, щоб боронити"
28-річний старший солдат Василь з Острожчини, який на початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України, уже понад три роки служить у лавах ЗСУ. Розвідник-сапер 23 інженерно-позиційного полку має за плечима бойові ротації, розмінування на Сході, боротьбу з ворожими дронами та відзначений низкою державних нагород за мужність і професіоналізм.
Старший солдат Василь — розвідник-сапер відділення інженерної розвідки одного з підрозділів 23-го інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ. Йому 28 років. Родом з Острозького району. До війни проходив строкову службу, а в цивільному житті працював на будівництві.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Василь жив і працював за кордоном. Дізнавшись про напад, він без вагань вирішив повернутися додому.
- 27 лютого 2022 року я перетнув український кордон. Побачив там сльози, втому, біль. Матері тримали дітей на руках. Хтось сам тримав маму за одяг чи сумку. Літні люди йшли повільно, озирались. Вони рятувались від війни. А я навпаки – їхав додому, щоб стати на захист усіх тих людей, котрих побачив. Я ще більше зрозумів, що роблю правильний вибір, — каже Василь.
Дорога додому тягнулась мов вічність. Численні блокпости. Осмислення усього, що відбувалось. Вже о дев’ятій ранку того ж дня Василь був вдома. Не гаючи часу, він записався до місцевої тероборони і вже ввечері стояв на блокпості. А за кілька днів став до лав ЗСУ, розпочавши службу у 23-му інженерно-позиційному полку на посаді розвідника-сапера.
- Далі було навчання за спеціальністю в одному із навчальних центрів ЗСУ. Після закінчення мене відправили на ротацію, на Запорізький напрямок. Там я виконував завдання за призначенням, - згадує військовик.
Також Василь добре пам’ятає своє перше розмінування на Сході.
- Було трохи страшно і дуже відповідально. Розумів, що зараз від моєї роботи залежить не тільки життя побратимів, а й моє власне. Тож на помилку права не мав. Так само багато завдань є пов’язаних із ворожим FPV-дронами.Часто доводиться «садити» ворожі FPV-і. Моє завдання — знешкодити їх. Це вже інший рівень напруги, коли знаєш, що кілька грамів вибухівки можуть вирішити твою долю за долю секунди, - розповідає військовик.
За час служби Василь побачив чимало зруйнованих міст і сіл. Відчув, що таке підтримка побратимів і ще більше усвідомив важливість своєї служби в ЗСУ. Він і далі продовжує боротьбу і закликає інших долучатися.
- З кожним днем все більше хочу одного: щоб ця війна закінчилась нашою Перемогою. Мрію про створення сім’ї, яка буде щасливо жити у вільній Україні. Але поки… боремось. І поборемо! Тож користуючись нагодою звертаюся до хлопців. Долучайтеся до ЗСУ. Нам потрібна підмога! Давайте разом зупинимо ворога, щоб він більше не смів на нас нападати, - підсумовує старший солдат.
За роки служби старшого солдата Василя нагороджено президентською відзнакою «За оборону України», медалями від Міністерства оборони України – «За зразкову службу» та «Захиснику України», а також нагрудним знаком 230го інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
