Повернути мамонтів: Чи вдасться науковцям генетична революція
Американська компанія Colossal оголосила про намір не лише заново створити мамонтів, а й повернути гігантських ссавців на простори Сибіру. Заява викликала неабиякий ажіотаж у наукових колах – хтось назвав ідею революційною для нашої планети, натомість інші вважають її утопічною. Принаймні на даний момент
Компанія Colossal вже отримала $15 млн інвестицій і наразі готується до лабораторних експериментів у Бостоні та Далласі. Інвестор Colossal – бізнесмен, філантроп і коуч Тоні Роббінс – сподівається, що команді вдасться не лише повернути вимерлих тварин, а й загалом дати гігантський поштовх розвитку генетики. Depo.ua зібрав інформацію про сенсаційний проєкт.
Хто стоїть за ідеєю
Натхненники і керівники компанії – професор генетики Джордж Черч та підприємець Бен Лем. Бен керував кількома інноваційними бізнесами включно з Hypergiant – підприємством, що впроваджує технології штучного інтелекту у обороні та космосі.
Черч – засновник інституту біоінженерії у Гарварді і автор одного з методів секвенування геному. Був піонером у кількох інноваційних галузях – створенні бібліотеки ДНК на основі чіпів, редагуванні геномів та інженерії стовбурових клітин.При цьому ідею щодо повернення мамонтів Черч анонсував ще кілька років тому. Втім, тоді, вочевидь, було проблематично знайти фінансування.
Як збираються повертати мамонтів
Загалом про можливість відродження видів активно заговорили у 2013-му – тоді науковці почали відновлювати геноми зниклих видів, вивчаючи знайдені рештки. Таким чином стало можливим порівнювати їхні набори генів з генами наразі існуючих тварин. Відповідно, заговорили про можливість генного редагування сучасних видів для відтворення видів доісторичних.
З часом виділили гени, що зумовлюють і фізіологічні відмінності між слонами та мамонтами – зокрема, волохатість та ікла. Азіатські слони та мамонти пішли від спільного пращура, тому з точки зору генетиків відмінності не такі вже й разючі.
Спершу сам Джордж Черч запропонував проводити генетичне редагування ембріону слона, фактично перетворюючи його на ембріон мамонта. А згодом пересаджувати у матку слонихи – себто проводит екстракорпоральне запліднення. Втім, згодом сам Черч разом з колегами дійшов до думки, що ідея може виявитися заважкою в реалізації. Адже ЕКО слонам ще не проводили і гарантувати успіх операції неможна. До того ж, аби створити популяцію мамонтів, запліднювати слоних довелося б багато разів – а це робило проєкт заважким у реалізації. Тому Черч змінив початковий задум, і його нинішня робоча ідея – виростити штучну матку мамонта з використанням стовбурових клітин. Реалізувати таку задачу теж нелегко, але поки науковці вірять в успіх свого задуму.
Чому багато науковців налаштовані скептично
Далеко не всі вчені вірять, що проєкт вдасться реалізувати у повному масштабі – створити умовне стадо доісторичних тварин, потім випустити їх у природні умови і домогтися того, що мамонти приживуться на природі.
Дехто стверджує, що таке грубе втручання у світ природи не дозволить жоден контролюючий орган. Адже наразі надзвичайно важко спрогнозувати, як поява нової популяції вплине на середовище загалом, інших тварин і рослини.
До того ж, деякі наголошують, що мамонтам з пробірки буде важко обходитися без материнської турботи. Адже у слонів вигодовування молоком триває до двох років, а до десяти років малюки та юні тварини живуть у материнському стаді. Тут їм забезпечене харчування, турбота та школа життя – причому не лише від рідної матері, а й від інших самиць. Хто піклуватиметься про лабораторних мамонтенят, наразі неясно.
Втім, зокрема, щодо другого аргументу, є і протилежні доводи. Так, чимало науковців вважають, що повернення мамонтів зокрема у Сибір, могло б, у тому числі, завадити глобальному потеплінню. Зокрема у цьому регіоні Росії вже кілька років працює Плейстоценовий парк, де намагаються відродити фауну, що існувала понад 13 тис. років тому. Це, зокрема, великі копитні – носороги та бізони. Вважається, що їх вимирання свого часу призвело до збідніння грунтів та рослинності: замість зелених пасовищ землю застелили мохи. Тому за нинішньої гіпотези, процесу можна дати зворотній хіб, почавши з тварин. А далі, мовляв, зелені насадження поглинатимуть вуглекислий газ і забезпечуватимуть ефект альбедо – коли сонячне проміння відбивається від поверхні і повертається назад у космос.
Попередня генетична сенсація – клонований тхір
Але у планів американців є не лише теоретичне підгрунтя. Зокрема, у грудні минулого року іншим американським науковцям вдалося клонувати дикого чорноногого тхора Елізабет Ен. Клонували її з решток, які знайшли у 1988 році.
Власне, тоді почали збирати "Заморожений зоопарк" –колекцію заморожених генетичних матеріалів тварин, що наразі складає 1100 видів. Там розмістилися і тканини тхора на ім'я Вілла, які згодом стали основою для створення Елізабет Ен. Реалізація проєкту вважається неабиякою перемогою, адже наразі такі тхори перебувають на межі зникнення. Сурогатною матір'ю Елізабет Ен стала самка домашнього тхора. При цьому разом з Елізабет мало народитися ще одне клоноване дитя, але воно не вижило.
А за кілька місяців до її народження світ побачив Курт – перше клоноване лоша Пржевальського. Його також народила сурогатна мати, а праобразом стала тварина, матеріал якої заморозили у 1980-му.
