Переніс дві ампутації: у Львові протезували воїна з Рівненщини

У Національному реабілітаційному центрі "Незламні" у Львові проходить реабілітацію 31-річний військовослужбовець Володимир Рудковський. Чоловік з міста Сарни. Він отримав поранення під час боїв на Запорізькому напрямку. Історію пацієнта розповіли у пресслужбі Першого медоб'єднання Львова.

До повномасштабного вторгнення Володимир Рудковський працював у пресслужбі Сарненської міської ради. Далі допомагав фронту, а після цього вирішив йти воювати.

- Я думав лише про те, що це історична битва. Ми з ними воюємо ні 100, ні 200, а вже 300 років. І, якщо Бог так хоче, щоб я загинув в цій великій боротьбі — я загину з честю, — каже Володимир Рудковський.

За кілька днів перед відправкою на фронт Володимир вперше став батьком — у нього народилася донька. Чоловік воював на Запорізькому напрямку, був командиром роти. Там потрапив під російський обстріл, рятуючи пораненого побратима. Внаслідок поранення втратив пів стопи.

- Подивився вниз, побачив, що пальців немає. Подумав — Мабуть, буде протез. Але так якось цікаво закрутилась ситуація, що побратиму, якого рятував — ногу врятували, а мені відрізали. Так буває, — каже військовослужбовець.

У Центр "Незламні" Володимир поступив на протезування. Тут захисникові провели повторну ампутацію.

- Пацієнт отримав тяжке мінно-вибухове поранення і для порятунку життя йому наклали турнікет. Після цього була виконана гільйотинна ампутація. Це так звана ампутація, яка передбачає видалення ушкоджених або змертвілих тканин і залишення відкритої рани. Такі ампутації виконуються не на типовому рівні і після таких ампутацій пацієнта неможливо протезувати, тому у нас пацієнт був госпіталізований для реампутації з подальшим протезуванням, — розповів керівник напрямку реконструктивної хірургії Центру "Незламні" Гнат Герич.

Після реампутації Володимир швидко відновився. Відвідував не лише обов’язкові заняття зі спеціалістами з реабілітації, а й усі додаткові.

- Нам, трьохсотим пораненим, тут у реабілітаційному центрі надають круту допомогу: і фізичну, і психологічну. Зранку до ночі з нами займаються. У мене в перші дні реабілітації день був розписаний з 9-ї ранку до 17-ї. І вже за два тижні я себе почував таким як з двома ногами, — розповідає Володимир.

Нині він вже отримав сучасний функціональний протез і ходить на ньому. Супроводжують його на шляху відновлення дружина і донечка, які тимчасово переїхали до Львова.