Острозька Біблія, яка ніколи не покидала Острог
Острозькій Біблії виповнилось 440 років. Це перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, яке повторили всі пізніші передруки. До наших днів дійшло 350 примірників, чотири з яких на Рівненщині. І лише один з них усі 440 років зберігається в Острозі, повідомляє UA: Рівне-Суспільне.
Цей екземпляр Острозькій Біблії експонують у музеї книги та друкарства. Книгу лише зрідка дістають зі скляної вітрини, роблять це в рукавичках. Так слід торкатися палітурки стародруків, а гортати сторінки – вже без них чистими руками, вимитими з милом.
- Рукавички знижують тактильність. Адже можна необережно зачепити, розірвати досить крихкий такий папір, можна загнути, можна пошкодити фарбовий шар, – розповідає завідувачка музею книги та друкарства Світлана Позіховська.
Острозька Біблія – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Для перекладу князь Костянтин Острозький залучив кращих фахівців з латинської, грецької мов та івриту. Вони мали усунути всі зміни, додані в неї упорядниками за попередні півтори тисячі років.
- Це була багаторічна праця. Тому що викладачі Острозької академії відвідали практично всі найбільші монастирі православного світу. Була привезена велика кількість рукописних "ізводів" Біблії на івриті, грецькою мовою, старолатинською, було отримано рукописний примірник Біблії кирилицею. Проведена неймовірно велика робота з перекладу, із звірки текстів, – каже Світлана Позіховська.
Друкував Острозьку Біблію Іван Федоров на верстаті. У 1580 році вийшли сигнальні примірники книги. А за рік, саме 12-го серпня, увесь півторатисячний тираж. І це була восьма друкована книга в Україні.
- Наклад Острозької Біблії на той час був перший і найбільший. Має 1256 сторінок, тобто велика за обсягом. Помилок немає. Книга дуже досконала ще й у поліграфічному плані. При друкуванні Біблії вперше в історії світового друкарства Федоров використав одночасно шість видів різних шрифтів, – говорить завідувачка музею.
На титульній сторінці, яка втрачена у цьому примірнику Біблії, Іван Федоров використав гравюру німецького художника Едгарда Шена, учня Альбрехта Дюрера.
- Це свідчить про те, що він був знайомий із кращими зразками європейського друкарства, а заставки й ініціальні літери, на яких використані класичні народні українські орнаменти, свідчать про те, що він добре орієнтувався і в культурі українського народу, – розповідає Світлана Позіховська.
- І козак-херувим, це взагалі абсолютно унікальна штука. До Федорова і після ні у європейському, ні у вітчизняному книгодрукуванні цей елемент декору не був використаний. Поки що версія, що, можливо, він зобразив тут схематичний портрет самого князя Костянтина, який був ініціатором, – каже завідувачка музею.
- До 440-річчя ми оцифрували наш примірник. І завдяки мультимедійним технологіям можемо віртуально погортати сторінки, – зазначає Світлана Позіховська.
Музей книги і друкарства Острозького історико-культурного заповідника, окрім цього примірника Острозької Біблії, має ще один, придбаний в радянські часи в московського колекціонера. По примірнику мають також Острозька академія і Рівненський краєзнавчий музей.
