Обід військовиків: що готують кухарі 105-ї бригади тероборони ЗСУ
Військовою кухнею 82 батальйону 105-ї бригади тероборони ЗСУ на сході України опікуються два кухарі — Олег та Роман. Обидва мають досвід у приготуванні їжі. Олег із Рівненщини, до повномасштабного вторгнення займався ресторанним бізнесом. Роман з Тернопільщини, був кухарем, коли служив строкову в армії. Про свою роботу, меню військових та їхні кулінарні вподобання чоловіки розповіли Суспільному.
У бліндажній кухні пахне рибою та свіжою зеленню.
- Сьогодні макарони у нас, смажена рибка, салатик. Суп з фрикадельками на перше, смачний з зеленню. Аби приготувати такий повноцінний обід треба години три, щоб було смачно. Я вже 20 років займаюся цим. У мене свій ресторанний бізнес і кейтеринг. Зараз дружина займається цими справами, вона розуміється на цьому, - розповідає Олег.
За іншим столом у великій мисці Роман перемішує салат:
- Зелена цибулька, помідори, сир і сметанка. Такий домашній салатик робимо. Хлопці таке люблять. Якщо є м’ясо зайве, то робимо і шашличок хлопцям, і барабольку на вулиці жаримо, маємо мангал. Так що тут не так, як в ресторані, але жити можна. Все залежить від продуктів, які нам доставляють. Різноманіття є. Але до всього треба душу вкласти, щоб воно смачне було. До війни я був будівельником, куховарив – на строковій службі. А коли призвали та й знову через 30 років мусив згадати те все.
У невеличкій кімнаті, яка править за їдальню, на стінах прапори та дитячі малюнки, над довгим столом з лавами ікона з зображенням "Тайної вечері". На полицях у контейнерах печиво, вафлі, цукор, чай і кава.
На обід сходяться військовики. Капелан ПЦУ, отець Степан зачерпує собі суп.
- По дві фрикадельки?, — запитує.
- Та скільки візьмете, — відповідає Роман, — Ні в чому собі не відмовляйте.
Капелан намагається зловити лише дві фрикадельки, але в черпак потрапляє більше.
- Чекай, бо вони все лізуть і лізуть, ти розумієш, — жартує священник.
- Я три взяв, — каже капелан.
- Добре, я записую: "Капелан — три", — підхоплює жарт кухар.
За словами Романа, на смак їхніх з Юрієм страв військовики не нарікали:
- Прийшов сюди боєць до нас, пообідав і так зразу каже: "Якби я знав, що так гарно готують тут, дають їсти, я б раніше прийшов воювати.
