"Наша ковбаса — це наша підтримка": волонтерки з Володимиреччини готують ковбасу для бійців

Волонтерки з села Каноничі Володимирецької громади використали 2,5 тисячі кілограмів м’яса для приготування домашньої ковбаси бійцям на передову. Страву жительки села готували двадцять разів. Готову продукцію жінки відправляють на Харківський, Донецький, Запорізький та Херсонський напрямки фронту, пише Суспільне.

Жінки — учасниці колективу української пісні "Чарівниці". Допомагати військовим їхній ансамбль вирішив після початку повномасштабного вторгнення РФ.

- Ми почали заготовляти яблучний сік для наших захисників. Усім селом збирали яблука, банки, консервували. Заготовили 200 літрів. Після того, як яблука закінчилися, ми вирішили робити ось таку справу, — сказала волонтерка Марина Гаврилюк.

Пекти ковбасу волонтерки розпочали восени 2022 року. Марина Гаврилюк пригадала, що під час блекаутів готували при свічках і завжди із піснею. Нині "Чарівниці" не співають. 11 червня 2023 року на війні загинув чоловік Марини — командир бойової машини Павло Гаврилюк. Бійця посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня.

- Мій чоловік був для мене найкращим. Його знають не лише у нашому селі, а й всюди. Він старався завжди всім допомогти, завжди бути добрим, — каже Марина.

М'ясо беруть у магазині місцевих підприємців. Грошима на продукти допомагають односельці та знайомі, які живуть у різних регіонах України та в Європі. Марина Гаврилюк розповіла, що на 50 кілограмів м'яса в середньому витрачають 6 500-7 000 гривень.

- Нарізаємо невеличкими шматочками, щоб воно дуже гарно просмажувалось. Додаємо приправу, спеції, додаємо часнику, додаємо перчику, приправу до ковбаси, додаємо трошки водички. Також підсолюємо, щоб була смачненька ковбаса і ось така виходить наша продукція. Далі — ми її печемо у пічці. Запікаємо, щоб вона була золотенька, смачненька для наших хлопців, - ділиться рецептом домашньої ковбаси волонтерка Ольга Гарбириніна.

Готову ковбасу відправляють військовим на Харківський, Херсонський, Донецький та Запорізький напрямки.

- У кожного з нас є рідні на фронті. У кого син, у кого чоловік, у кого брат, у кого батько, а у кого — двоє. І завжди ми знаємо, що наша ковбаса для хлопців — це наша підтримка, — додала волонтерка Ольга Гарбариніна.