На фронті – єдина із села жінка
26-річна Марія з позивним Манюня родом із села Біловіж Вараського району. Вона ще кілька років тому працювала фельдшеркою у сільському медпункті та виховувала двох дітей. Але після початку повномасштабного вторгнення прийняла рішення, яке вразило навіть односельців, – підписала контракт і пішла на війну.
- Я - медик. Можу рятувати поранених. То чого сидіти вдома? — пояснила свій вибір Марія. 1
6 серпня 2023 року вона пішла до ТЦК і стала на облік, а вже за кілька днів опинилася на Оріхівському напрямку. Там Манюня виїжджала на евакуації, чергувала в підвалах під обстрілами, рятувала і військовиків і цивільних.
Попри біль і втрати, Марія продовжила службу. Дехто в селі засуджував її вибір — адже вона мати й має малих дітей. Проте жінка жодного дня не пошкодувала:
- Я знала, що роблю. Я — єдина жінка з мого села, яка пішла воювати. Але підтримка була. І від батька, і від волонтерів, і від односельців. Люди навіть генератори передавали. А діти щодня дзвонять: "Мамо, коли ти приїдеш?". Я кажу: "Скоро, доці". Хоч сама знаю — не скоро, - каже Марія.
Нині Манюня служить у 2-му батальйоні 104-ї бригади «Горинь». Пройшла навчання бойового медика, отримала військово-облікову спеціальність і відкрила в собі сили, про які навіть не здогадувалась:
- Я підняла 100-кілограмового чоловіка. Стріляю з автомата. Катетери ставлю, хоч посеред ночі. Просто береш — і робиш.
