Мріє про дітей та трактор після перемоги
Микола – боєць 60-го батальйону 104-ї бригади, уродженець Сарненщини. У свої 29 років він уже три роки віддав службі на передовій.
Від свого позивного "Мілфар" він отримав не лише гумор, але й важливу частину свого життя, яку дбайливо зберігає як військову таємницю. Попри усі труднощі, які приносить війна, Микола залишається сильним духом, зберігаючи мрії про мирне майбутнє.
- Життя стало серйознішим, більш цілеспрямованим. Навчився цінувати прості моменти, наприклад, ранкову каву з друзями, – розповідає він про зміни, які принесли ці роки служби.
Микола згадує, як колись працював на будівництві, мріючи відкрити власну справу.
- Я їздив на заробітки, працював на будівництві, намагався знайти можливості для себе. Були мрії про свою справу, але війна все змінила, – каже боєць.
Три роки на передовій змінили його погляд на життя.
- Дивлюсь на все інакше. Став більше цінувати кожен момент. Щоранку, коли встаю, чашка кави та розмова з друзями – це вже щастя, – зізнається Микола.
На фронті його підтримує родина, особливо дружина, яка є для нього найважливішою опорою.
- Ми з одного села, знали одне одного ще з дитинства. Вона завжди була поряд, навіть коли я ще не розумів, наскільки важлива вона для мене, – говорить Микола.
- Зараз, коли я на війні, вона береже наш дім, чекає мене. Її дзвінки – це не просто розмова, це справжня підтримка і оберіг, який нагадує, що вдома мене чекають, – додає він.
Микола мріє про мирне майбутнє, коли зможе побудувати сім’ю і почати нове життя.
- Хочу мати дітей, вірю, що це буде. Після війни планую працювати на землі, хочу мати трактор і власну справу. Мрії змінилися, але не зникли, – ділиться він своїми планами
. - Моя дружина – це найважливіша людина в моєму житті. Її любов додає мені сили, коли важко. Я борюся за неї, за майбутнє наших дітей, – підсумовує захисник.
