Майстриня з Рівного плете павуки – традиційну прикрасу хати на Різдво

Солом'яний павук, який підвішували до балки під стелею — традиційна прикраса української хати на Різдво. Характерна вона й для Рівненщини. Легкий і тендітний виріб крутився від найменшого руху повітря, відкидаючи химерні тіні по хаті й цим дуже нагадував павутину.

Народна майстриня Ірина Кухар розповіла Суспільному, що звичай плести "павуки" зародився в дохристиянські часи. Солому для роботи підбирали однакового розміру.

- У нас є солома з жита, зібраного влітку. Її збирали завчасно, щоб не перестигла, мала гарний золотистий колір. Перед тим, як плести, потрібно лише змочити звичайною водою, щоб солома стала піддатливою для роботи. В давнину нанизували павук на волосину кінського хвоста, а зараз — на дріт і звичайну бавовняну ниточку, — пояснила майстриня.

В основі плетеного павука — квадрат, сформований із чотирьох стеблин. Найбільший солом'яний виріб Ірини Кухар був майже півтора метра.

Зі слів майстрині, походить такий звичай з дохристиянських часів і побутував, зокрема, й на Рівненщині.

- Зазвичай увечері сідали цілою сім'єю — хто сортував соломку, хто відбирав за товщиною, хто відрізав, а вже мама або дівчатка — збирали. І чим більше було елементів, тим був кращий і пишніший павук, - розповідає Ірина Кухар.

Плетеними павуками прикрашали оселі до Різдва, їх підвішували на центральну балку в кімнаті.

- Коли горіла свічка чи жевріла лампа, падали тіні від павучка, йшли по стінах. По хаті кружляли такі незвичайні дуже тіні, ніби снувалася павутинка. Вірили, коли павук кружляв у домівці, то збирав негативну енергетику, — зазначила майстриня.

Після свят павука спалювали. Вірили, що разом з ним згорає все погане й нечисте.