Комунальні нововведення: що чекає українців
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який скасовує заборону на відключення населення за борги з комунальних послуг. "КП в Україні" розбиралася, які комунальні нововведення чекають громадян найближчим часом.
Боржників лякають відключеннями
Напередодні опалювального сезону в уряді вирішили, що пора скасовувати ті поблажки в сфері ЖКГ, які були введені торік на хвилі карантинних обмежень.
З весни минулого року діяла умова, що в період дії карантину та 30 днів після нього заборонено нараховувати пеню та штрафи за заборгованість із житлово-комунальних послуг, а також припиняти надання таких послуг. Тепер же ця умова буде поширюватися винятково на ті регіони, де буде оголошено "червоний" рівень епідеміологічної небезпеки. Наприклад, нині таких регіонів в Україні немає.
Згідно з новою редакцією закону, постачальники послуг отримали право відновити відключення через 30 днів після того, як область вийде з "червоної" зони. І комунальники вже почали лякати боржників відключеннями. Одним з аргументів погасити борги вони називають той факт, що після відключення послуги і оплати всіх заборгованостей для відновлення підключення абонентам доведеться оплатити цю послугу окремо. А коштувати це може від декількох сотень до декількох тисяч гривень.
Норми нарахування субсидій урізали
Також у серпні істотно урізали соціальну норму, виходячи з якої визначається розмір субсидії. Уряд прийняв постанову, якою скасують введену в 2020 році надбавку при визначенні розмірів комунальних послуг, за які доплачує держава.
Історія тут така. Коли тільки починався перший "ковідний" карантин, уряд вирішив підтримати малозабезпечених громадян, і Кабмін прийняв постанову "Про особливості надання житлових субсидій", якою ввів автоматичне продовження субсидій, заборонив на час карантину припиняти їхню виплату та збільшив на 50% соціальну норму, в рамках якої розраховується максимальний розмір субсидій.
У березні 2020 року норми споживання були збільшені, але разом з цим зріс і обов’язковий платіж - з 15% до 20% доходу субсідіанта. Тепер же уряд прибирає надбавку в 50%, але при цьому обов’язок платити 20% від доходу за комуналку залишиться.
У новому опалювальному сезоні будуть діяти такі соціальні норми споживання:
* щодо житлової площі (враховується при оплаті тарифу за утримання житла та опалення) - 13,65 квадратних метра на людину плюс 35,22 кв. м на сім'ю;
* щодо газу - на опалення 4 куби на один кв. м опалювальної площі, на газову плиту - 3,3 куба на людину в місяць. На газову плиту в разі відсутності гарячого водопостачання - 5,4 куба на людину. На газову плиту і водонагрівач - 10,5 куба на людину;
* щодо холодної води - 2 куби на людину, гарячої - 1,6 куба. За водовідведення - 3,6 куба на людину;
* щодо електроенергії - 70 кіловат на одержувача субсидії плюс додатково по 30 кіловат на кожного члена сім’ї, але не більше 190 кіловат на місяць. У будинках, де відсутнє централізоване постачання гарячої води, - 100 кіловат на субсідіанта плюс 30 кіловат на кожного члена сім’ї, але не більше 220 кіловат на місяць. Якщо встановлено електроопалення - 30 кіловат на квадратний метр опалювальної площі;
* щодо опалення - 0,0383 гігакалорії на квадратний метр опалювальної площі;
* щодо вивезення сміття - 0,4167 куба на людину.
Чи можуть відібрати житло за борги?
Нині борги населення за комуналку становлять майже 70 млрд грн. І деяких злісних неплатників лякають виселенням з помешкання. Правда, для цього має бути рішення суду. Ось що про це говорять в Мін’юсті.
- Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після набрання чинності відповідного рішення суду або судового наказу здійснює державний або приватний виконавець відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - пояснили у відомстві. - Стягнення заборгованості відбувається насамперед за рахунок наявних грошей у боржника, коштів на рахунках боржника в банках, а також інших цінностей. Якщо коштів і цінностей немає, тоді справа доходить до нерухомого майна. Стягнення житлового будинку або квартири, де фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу.
Як кажуть у відомстві, за борги на суму до 20 мінімальних зарплат єдине житло відібрати не можуть. На сьогодні ця сума становить 120 тисяч грн, а з 1 грудня сума виросте до 130 тисяч грн через зростання мінімалки з 6 до 6,5 тис. грн.
- У випадку, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій знаходиться житло, не здійснюється, - кажуть в Мін'юсті. - В такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості становить понад 20 мінімальних заробітних плат, державний чи приватний виконавець має право накласти арешт на єдине житло такого боржника і потім його реалізувати.
