"Коли я за кермом, то розумію, що ми їх повертаємо додому"
По дві тисячі кілометрів за кермом, без обідів, без відпочинку для водіїв гуманітарної місії "На щиті" - фізично важко, але вони кажуть, що це – не проблема. Найтяжче повертати додому полеглих.
Надія Гвоздик із Рівного понад рік як водійка гуманітарної місії "На щиті". Жінка супроводжує загиблих українських військовиків у дорозі додому. Каже, попри емоційне навантаження, це важлива робота, яка дає змогу родинам гідно зустріти та провести полеглих.
- Коли ти їдеш за кермом, звісно, є біль, але він, напевно, вже більш притуплений. Бо ти розумієш, що в тебе надважлива місія, — розповіла Суспільному Надія Гвоздик.
Волонтерством жінка почала займатися з 2014 року. Тоді вона ще була військовою. З 2022 року почала активне волонтерство, а згодом приєдналася — до команди "На щиті", яка супроводжує тіла загиблих військових.
- Не знали, як це робити, бо ніхто з нас не був готовий до такої кількості екіпажів, які прибували в наше місто, — пригадала вона.
На під’їзді до Рівного автомобіль "На щиті" традиційно зустрічає колона автомобілів із синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами, які супроводжують авто із полеглими бійцями.
- Можу сказати, що набагато легше їхати за кермом "рефа", ніж у колоні супроводу. Коли я за кермом, я розумію, що ми їх повертаємо додому. Це - надважлива річ, яка дозволяє родинам зустріти та провести героя з шаною і повагою, — зазначила вона.
Надія Гвоздик розповіла, що не всі з розумінням реагують на колону з загиблими. Водійку вражає байдужість окремих громадян, зокрема водіїв, які не виходять із машин на знак пошани, на відміну від дітей чи вагітних жінок, які стають на коліна.
- Поруч з ними стояли здорові, кремезні чоловіки, які сиділи в машині й чекали, поки пройде колона. Або ж просто стояли з руками за спиною — це розриває до болю, — сказала вона.
Також Надія Гвоздик наголосила, що працює у великій команді, де кожен розуміє свою роль і підтримує інших.
- Ми всі працюємо як один злагоджений механізм. Спільно співпрацюємо з командою Волині — майже як одне ціле, — додала водійка.
