"Ідеальний піхотинець – той, який воював і повернувся додому"
"Сява" та "Борман" – інструктори 141-ї окремої піхотної бригади. Обидва долучилися до лав Збройних сил України з перших днів повномасштабного вторгнення. Нині вони на Запорізькому напрямку передають побратимам бойовий досвід.
Свої історії та про шлях, який проходять сучасні піхотинці, "Сява" та "Борман" розповіли Суспільному.
"Сява" – військовик з Івано-Франківщини. До 24 лютого 2022 року проживав за кордоном, та як тільки почалася велика війна, одразу повернувся до України, щоб добровільно взяти зброю. Спочатку воював у складі 10-ї гірсько-штурмової бригади 8-го окремого штурмового батальйону та брав участь в боях на Київщині, Чернігівщині, Сумщині, Житомирщині та Донбасі.
- Дуже важко було в боях за Сіверськодонецьк, за Лисичанський завод. Там були дуже жорстокі та інтенсивні бої, тому відпочивати практично було ніколи, – розповідає військовик.
На Донбасі "Сява" одержав тяжкі поранення. Після довготривалого лікування, за станом здоров'я, його перевели до піхоти, а згодом – в інструктори. Нині він навчає побратимів на Запорізькому напрямку. "Сява" каже, що піхота була і є основою війська будь-якої держави, тож навчання вкрай необхідні:
- Піхота виконує на деяких напрямках набагато більше роботи, ніж власне штурмовики. Тому що штурмовики є далеко не на всіх напрямках. І на певних напрямках піхотинцям доводиться зачищати окопи, нори, відбивати позиції. І до того ж ці позиції їм ще потім доводиться утримувати.
Разом із "Сявою" своїми навичками ділиться військовик на позивний "Борман". Він родом із Рівненщини. Свій перший бойовий досвід отримав ще у 2014 під час АТО/ООС, коли служив у танковій бригаді на посаді командира інженерно-саперного взводу. На початку повномасштабного вторгнення, чоловік, не вагаючись, долучився до лав ЗСУ. "Борман" каже, що з роками воєнна тактика змінилася, тож завжди є що вдосконалювати:
- АТО/ООС – це дитячий сміх, як-то кажуть, порівняно з тим, що зараз відбувається, і як прогресує вона, наскільки вона стала технологічною. 2014-2015 – це ходили за 5 км до нуля, і ніхто не переживав за якісь маскування. Зараз у 10-20 км від безпосередньої лінії зіткнення маскування відпрацьовується максимально. Якщо прогресує методика ведення бойових дій, повинні прогресувати й військовослужбовці. Для цього треба тренування.
Кожен бойовий вихід не схожий на попередні, тож військовики мають регулярно підвищувати рівень професійних знань і відшліфовувати вже набуті навички, каже "Сява":
- Піхотинці зараз озброєні до зубів. Колись так не озброювали. Піхотинці вже озброєні й окопними РЕБами, і протидронними рушницями. І ці нюанси їм треба доводити, тому що це нові розробки. Їм треба це все показувати: як воно працює, коли його вмикати, коли його вимикати. Тобто піхота для нас зараз як основна опора.
Разом з піхотою на завдання вилітають дрони: колись на фронті вони відігравали другорядну роль, нині ж мають центральну.
- На Запорізькому напрямку 85" війни – це дрони. Дрони, дрони й дрони… У чистому полі від дрона або від скиду з дрона сховатися практично неможливо. Тобто це лінії оборони, траншеї, бліндажі, нори. Це рятує життя піхотинців і треба вчити, як замаскуватися,- каже "Сява".
Від російських дронів на полі бою майже не сховатися, тому головне, чого вчать піхотинців – як виконати завдання та зберегти життя своє та побратима.
- Сучасний піхотинець має володіти досконало 2-3 видами стрілецької зброї, розуміти інженерну справу, бути своєрідним “привидом” у лісосмузі чи у полі, незалежно, де перебуває. Це його найголовніше завдання. Щоб він зміг виконати своє завдання й водночас вижити. Техніка не може далеко заїхати, їм доводиться долати дуже великі відстані пішки до своїх позицій. Тому мають бути розумні, фізично розвинені, - додає інструктор.
Однак, кажуть "Сява" та Борман", останнім часом вмотивованих чоловіків стає дедалі менше, ніж на початку війни:
- Бояться йти на фронт. Ситуація трошки складніша, ніж у 2022. Моя особиста думка – через те, що зараз більшість людей не добровольцями прийшли. Завжди зробиться робота та краще, яку ти сам хочеш робити, а не до якої тебе примусили, – каже "Сява".
"Люди повинні розуміти: якщо зменшується мотивація там, то зменшується кількість людей, які перебувають тут. Пропорційно. Так довго відбуватися не може"
