Дюймовочка-пауерліфтерка з Рівного: Мій зріст давно став моєю родзинкою
Ця дівчина ще в дитинстві могла закритися в собі після численних образ однолітків, та й сьогодні виходити на вулицю лише за потребою – висловлювання деяких сучасних підлітків залишилися тими самими, що й 20 років тому. На них Оксана намагається не звертати уваги, хоча зізнається – іноді прикро до сліз, пише “КП” в Україні”.
Замість того, щоб змиритися з винесеним лікарями вердиктом «інвалідність другого ступеня», Оксана Гулевич вирішила: назвати людиною з обмеженими можливостями можна лише того, хто їх обмежує. І пішла у спорт, незважаючи на нестачу зросту та проблеми з ногами.
– Спочатку це була стрільба з лука, – згадує Оксана Гулевич. - Мені було років 15-16. Сил не вистачало, щоб натягнути тятиву, і мені порадили піти на пауерліфтинг – трохи зміцнити м'язи. І мені там сподобалося більше.
На першому тренуванні Оксана підняла в жимі лежачи порожній гриф – 20 кг. Згодом вагу почала збільшувати, а через кілька років піднімала вже більше 90 кг – ця цифра майже вдвічі перевищувала її вагу 48 кг.
Усього пауерліфтингу рівненська Дюймовочка віддала п'ять років. Постійні змагання вимотували – почалися проблеми із серцем. Пройшовши обстеження, Оксана почула: з постійними стресами настав час закінчувати.
– Підготовка до змагань була дуже хвилюючою, я завжди скидала вагу перед ними, – згадує Оксана Гулевич . – Тоді був ще період, коли дуже довго не було чемпіонату України. І я все готувалася, переживала, чи вижму потрібну вагу, а змагання все переносили. Почало нити серце - і пішла до лікаря.
Хоча для фізичного здоров'я пауерліфтинг був лише на користь – підтримував і спину, і руки, постійний стрес давав своє – довелося прощатися з колегами.
На той час Оксана здобула титул майстра спорту України та виконала норматив майстра спорту міжнародного класу – вижала штангу вагою 73 кг на змаганнях. Але титул ще треба було підтвердити на міжнародних чемпіонатах – туди через побоювання за здоров'я дівчина вже не поїхала.
– На тренуваннях я жала більше 90 кг, але на змаганнях беруть вагу менше – щоб вийшло гарно вижати, без перекосів, щоб зарахували, – пояснює Оксана Гулевич. - Мені не набрид пауерліфтинг, але я розуміла, що чим довше займатимуся, тим важче реалізувати себе у повсякденному житті, без спорту. Хоча спочатку дуже сумувала за тренуваннями, змаганнями, за людьми - це все стало як частинка мене. Дуже не вистачало, але зараз я вже знайшла себе у тій сфері, в якій працюю – у репетиторстві. Я — викладач англійської мови. Прагну з кожним роком ставати все кращою у цьому.
Залишилися бокс та східні танці
Спорт не зник із життя Оксани – вона не любить сидіти вдома. Тож у вільний час ходить на бокс та на східні танці – і продовжує виступати.
- У боксі я вирішила відмовитися від змагань - вчитель із синцем під оком буде дивно виглядати, - продовжує Оксана Гулевич. - Займаюсь для себе. Раніше я дуже хотіла реалізовувати себе як спортсмен, тренувалася та йшла до цього. Але здоров'я – це найголовніше.
У боксі навантаження менше, та й немає постійних переживань щодо перемоги на чемпіонатах.
Взувається в дитячих магазинах
У житті маленький зріст Оксані майже не заважає - труднощі виникають тільки, якщо потрібно дістати щось з верхньої полиці в супермаркеті.
- А зазвичай так і відбувається - що мені потрібно, стоїть на верху, - сміється співрозмовниця. - Тоді шукаю, хто б допоміг, чи йду до іншого магазину. Ще одна проблема – взуття. У мене 34-35-й розмір, взуватись можу тільки в дитячих магазинах. Але такі моделі мені не подобаються... Можу оббігати всі ринки та магазини і купити в результаті те, що підійде, вже не звертаючи уваги на вигляд. З верхнім одягом та сукнями проблем немає, штани вкорочую. А взагалі вважаю свій зріст родзинкою – якщо захочу бути вищою, можу надіти підбори, а якщо на низькому ходу, то я – як Дюймовочка. Це моя фішка.
У повсякденному житті Оксана віддає перевагу взуттю без підборів. Максимальний каблук, який одягає на свята, – 5-7 см.
А людей, які відпускають коментарі з приводу її зросту, намагається не помічати - все ж таки тих, хто підтримує, на її життєвому шляху зустрічається набагато більше.