80-річну пенсіонерку покарали за газ, яким вона не користувалася два роки

Ви погодитеся, якщо кур’єр привезе товар, який не замовляли, зажадає гроші за доставку і відвезе все назад? Звичайно, ні. Тим часом у такій ситуації опинилися люди, які з різних причин побутовим газом не користуються, але за доставку повинні платити. Інакше зовсім відріжуть від системи, пише “КП в Україні”.

Ось так в село Количівка під Черніговом напередодні Дня незалежності приїхав трактор, вирив яму біля будинку 80-річної Олександри Левчук, і робочі відрізали трубу. Попутно повторили процедуру біля ще кількох будинків, де люди тимчасово не жили, а отже, газом не користувались.

Таких випадків не злічити по всій країні. В Україні навіть створено громадський рух проти "свавілля" газовиків. Але закон залишається на їхньому боці.

За один борг розплатилася – з’явився інший

Олександра Левчук (на фото), або баба Шура, як її тут називають, прожила нелегке життя. Поховала двох дочок, чоловіка-інваліда, прописала в своєму будинку сімох онуків, поставивши на субсидії хрест. Тільки з усіх спадкоємців надія лише на одного - наймолодшого, який нині навчається в кулінарному коледжі.

- Хлопець хороший. Допоміг бабусі паспорт замість втраченого зробити, після навчання хоче повернутися в село, - каже староста Количівки - Ольга Ляховець. - Газ збирався в будинку відновити, а тепер як він з цим впорається, якщо труба обрізана?

Газу в хаті баби Шури немає вже років зо три. Ще коли одна з дочок була жива, за рішенням суду за борги у будинку встановили заглушку. Гроші вираховували з пенсії бабусі, інших доходів у мешканців будинку не було.

Начебто вже розплатилася, а тут нова біда - два роки за доставку газу до дому не сплачено. До будинку, де весь цей час газом і не пахло!

- Ми не залишаємо бабусю одну. Продукти їй приносимо, в магазині в борг їжу дають. Активістки приходять, допомагають, прибирають. Цієї зими, коли заходили, вона в своїй маленькій кімнаті обігрівачем рятувалася. Але ж і електрика зараз дорога, - каже Ольга Ляховець. - Ми допомагати будемо, але от з газом нічого зробити не можемо. Труби в селі різали без рішення суду. І нікого навіть не попередили, що збираються це робити. Ні мене, як старосту села, ні керівництво Іванівської територіальної громади, в яку входимо.

Платила за цю трубу свої гроші

Ольга Ляховець збирається радитися з юристами. Територія села - це не чисте поле, тут люди з цивільними правами живуть. І правила діють. Одне з них свідчить, що не можуть газівники господарювати в "чужому городі" як мінімум без попередження і намагання по-доброму залагодити конфлікт.

Тільки сперечатися з монополістом справа важка, фактично безнадійна.

- У нас одна сім’я з рідної домівки виїхала, будинок тимчасово стоїть порожній. За всіма рахунками розплатилися, всі лічильники опломбували. А платіжки приходять. Коли в Чернігів поїхали розбиратися, там заявили, що як хочете, де завгодно живіть, а за доставку платити зобов’язані, - ділиться староста.

Найприкріше для жителів Количівки, що ось ці труби, по яких безжально пилкою пройшлися, людям не дарма дісталися. У радянські часи частину грошей колгосп надав, частину – мешканці, щоб підключити село до газопроводу. Самі мешканці копали траншеї.

І сім’я доярки Олександри Левченко вклала свої гроші в ту саму трубу, яку відрізали. Тому що пенсії людини похилого віку чи самотньої не вистачає оплачувати таку розкіш, як газ. І навіть таку розкіш, як трубу, яку сама ж до дому прокладала.

З точки зору людяності це дуже жорстоко. З точки зору закону - нормально.

Господар тільки в своєму дворі

- У Союзі, як пам’ятаєте, була влада рад. Ради мали юридичний статус, і все майно було зареєстровано на них - землі, дороги, труби. Після розпаду Союзу і прийняття Конституції 1996 року вся власність повинна була перейти в громади. А громада - це жителі. Є село Количівка, в ньому живуть люди, і за логікою Основного закону воно повинно було отримати юридичний статус і у власність те, що мали ради - землі, дороги, труби, - каже юрист Андрій Кеня.

Але щось, як то кажуть, пішло не так. Юридичною особою залишилися ті ж ради. Оформити власність на них не можна, тому що це виборний і адміністративний орган. На громади власність теж не можна оформити, бо вони не мають юридичного статусу.

- У підсумку ті ж газопроводи залишилися нібито безгоспними і перейшли до акціонерних товариств. А люди як були, так і продовжують бути господарями в межах свого двору, - зазначає Андрій Кеня. - Єдине, що вони можуть, це раз на п’ять років обирати собі владу. Більше жодних прав.

На думку юриста, потрібно йти по шляху розвинених країн - дати місцевим громадам юридичний статус з правом власності. Тоді б власники ринку комунальних послуг не могли б так вільно господарювати на контрольованих громадами територіях.

Коментар експерта

Дмитро Марунич, співзасновник Фонду енергетичних стратегій:

- Є рішення Національної комісії з держрегулювання енергетики про поділ платіжок за газ і доставку, є нормативна база. Якщо люди не платять за транспортування, вони порушують законодавство. Як тут можна боротися? Потрібно, щоб НКРЕКУ змінила нормативну базу. Вони обіцяли розглянути це питання, але до справи так і не дійшло.

З іншого боку, зазначає експерт, систему газозабезпечення необхідно постійно підтримувати в працездатному стані.

- Припустимо, в селі половина людей не користується газом і не платить за обслуговування. Хто буде ремонтувати трубу? Раніше дві послуги були в одній платіжці, але були й інші суми, тому особливої уваги на ціну транспортування не звертали.