100-річна американка майже 90 років веде особистий щоденник

За цей час вона встигла зробити майже 33 тисячі записів і не пропустила жодного дня. Жінка продовжує традицію свого батька, розповіли у The Washington Post.

2 січня 2024-го Еві Ріскі з Північної Дакоти виповнилося 100 років. Її дідусь був одним із перших поселенців на Ніагарі, а батьки мали м'ясну крамницю та невелику ферму.

Перший щоденник Еві подарував тато, щоб вона наслідувала його традицію записувати події дня. Це сталося за тиждень до її 11-річчя. Перший запис Еві зробила 1 січня 1936 року й відтоді не пропустила жодного дня. Зараз щоденник жінки налічує майже 33 тисячі записів та десятки томів. Вони зберігаються в окремій кедровій скрині.

У щоденник Еві записувала абсолютно все – від сільськогосподарських робіт і шкільних захоплень до народження своїх трьох дітей і смерті чоловіка.

Жінка розповідає, що всі записи робить ввечері. Для цього вона використовує скоропис. Коли Еві закінчує писати, то завжди шукає запис за цей самий день рік тому і згадує, яким він був.

За словами жінки, вона завжди має щоденник при собі. Винятком були лише дні її перебування у лікарні – через хворобу або під час народження дітей.

"Тоді я писала на клаптиках паперу і переносила їх до щоденника, коли поверталася додому. У мене не було жодного виправдання, щоб не писати в ньому", – розповіла Еві Ріскі.

Рідні жінки не припиняють дивуватися її відданості цій справі. 20 років тому Еві надихнула свою доньку Мішель почати робити власні записи.

"Вона купила мені щоденник, коли мені було 10 років, але тоді мене більше цікавила їзда на велосипеді та прогулянки з собакою. Лише коли мені було за 30, я вирішила взяти його до рук. І я дуже рада, що зробила це", – розповіла 59-річна Мішель Локен.

За її словами, щоденники Еві навіть допомагають вирішувати дрібні сімейні суперечки.

"Якщо хтось має розбіжності щодо дати народження певної людини чи кількості снігу, який випав того чи іншого року – все, що їм потрібно зробити, це переглянути її щоденники. У моєї мами чудова пам'ять. Вона все пам'ятає", – каже Мішель.

Останні сім років Еві живе у центрі для літніх людей. Зараз вона регулярно бере участь в іграх в лото і кавуваннях, а потім пише про це у щоденник.

"Незалежно від того, де ти перебуваєш, цікаво записувати все те, що ти робиш, щоб потім озирнутися назад", – зазначає жінка.