Якщо б’є – не терпіть! У кризовому центрі Рівного рятують жінок від домашнього насильства
"Б’є – значить, не любить", – все більше жінок, які страждають від домашнього насильства, це усвідомлюють. Вони не бояться заявляти про це і пишуть заяви до поліції. Торік на Рівненщині від домашнього насильства постраждали 5051 жінка, принаймні стільки звернулися до правоохоронних органів. Дехто з жінок забирає дітей і йде від чоловіка-забіяки. Одні шукають прихисток у родичів чи знайомих, а ті, кому нікуди йти – звертаються до кризового центру.
У кризовому центрі для жінок у Рівному за перші 100 днів роботи знайшли тимчасовий прихисток 41 жінка з дітьми, ще 230 жінок отримали допомогу.
- Сумарно ми надали понад 1000 послуг. Це і поселення, і консультації та робота правозахисника, психолога, соціальних працівників. Мова про супровід до поліції, до медичних закладів, інших установ. Практично всі жінки, які зверталися, а таких 230, отримали консультації у психолога. Більшість з них місцеві, але є і внутрішньо переміщені особи, - розповіла соціальна працівниця кризового центру Тамара.
За її словами, мовчати та відтягувати ситуацію до останнього жінок змушує залежність від кривдника.
- Практично кожного разу ми чуємо: "Нема куди піти". Приходять жінки часто з дітьми. Здебільшого вони не працюють або отримують зарплатню, яка не дозволить їм винайняти квартиру й забезпечити себе та малечу. Тому терплять. А вже коли немає сил, тоді шукають порятунку. Ми ж намагаємося допомогти чим можемо. Шукаємо варіанти, де прилаштувати на триваліший термін, або допомагаємо потрапити до родичів, які можуть прихистити у себе, робимо все, аби жінка повторно не зазнала домашнього насилля, - каже соцпрацівниця і радить не відтягувати зі зверненням за допомогою. - Зараз багато організацій допомагають жінкам, не лише наша. Відкриваються центри, в тому числі й довготривалого перебування. Є достатньо можливостей, щоб вирватися з кола насилля.
Як повідомив керівник БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич, забезпечувати роботу центру складно, але необхідно, про що свідчить кількість жінок, яким допомогли у кризовому центрі.
- Ми не очікували на таку велику кількість звернень. У центрі постійно проживають 2-3 людини, буває, що й більше. Нові потерпілі здебільшого приїжджають серед ночі, їх привозить поліція, тому наші соцпрацівники працюють до ранку, бо ж треба оформити, вирішити питання з правоохоронцями, написати заяви, надати першу допомогу. Не у всіх жінок є можливість організувати власне життя якомога далі від кривдника після десятиденного терміну перебування у центрі. І розв’язання цих проблем теж лягає на плечі працівників нашого центру, але ми продовжуємо допомагати й закликаємо не терпіти та звертатися за допомогою, - розповів Юрій Лазаревич.
З міркувань безпеки жінок, про місце розташування кризового центру знають лише поліцейські, соціальні служби, а також представники організацій, які працюють у сфері надання допомоги особам, які постраждали від домашнього чи гендерно зумовленого насильства. Однак звернутися за допомогою завжди можна за номером телефону цілодобової "гарячої лінії" – 063 112 44 07.
