Як лимон допоміг викрити німецького шпигуна
У Національному архіві Британії розповіли, як завдяки лимону британська розвідка змогла викрити німецького агента понад 100 років тому.
Карл Мюллер використовував лимонний сік для передачі "невидимих повідомлень" і тому мав з собою у кишені лимон, який став одним з важливих доказів у справі про шпигунство, повідомляє The Washington Post.
Знайдений у кишені Карла Мюллера лимон зберігся до цього часу. Його експонуватимуть на виставці про роботу MI-6, яку відкриють 5 квітня.
Німецький агент Карл Мюллер видавав себе за російського суднового брокера і таємно подорожував до Британії серед натовпу біженців у 1915 році для збору розвідданих. Для того, аби інформувати своїх кураторів, він використовував "невидимі чорнила" з соку лимона.
"Лимонний сік століттями використовувався як форма "невидимого чорнила", оскільки його неможливо побачити на папері, доки він не проявиться при нагріванні», – йдеться на сайті Національного архіву Британії.
Мюллер писав листи звичайним чорнилом, але між рядками вписував повідомлення з секретною інформацією лимонним соком. Неозброєним оком помітити їх було неможливо. Однак чоловіка таки викрив британський розвідник, який отримав у розпорядження один з листів Мюллера. Він провів праскою по паперу і таким чином проявив секретний текст, вписаний між рядків лимонним соком. Під час нагрівання лимонний сік проявився і британські агенти побачили секретний текст між рядками.
У 1915 році в помешканні Карла Мюллера провели обшук і знайшли у нього шматки лимонів, що зберігались у шухляді письмового стола. Чоловіка затримали, а в кишені пальто також знайшли лимон – він став одним з доказів шпигунської діяльності чоловіка. Крім того, сліди лимонного соку виявили на ручках, якими користувався чоловік.
Після цього Карла Мюллера доправили у лондонський Тауер та розстріляли. Суд над шпигуном та його страта ніде не афішувались. Завдяки цьому британські агенти продовжували писати листи від його імені німецьким кураторам та передавали їм фальшиві розвіддані.
За свої "послуги" вони отримували плату, і зрештою за ці гроші купили автомобіль Morris, який вважався на той час культовим. За даними Національного архіву, автомобіль назвали Мюллер.
Дослідники додають, що для написання "невидимих" повідомлень сік використовували як мінімум з епохи Відродження. Відомо, що художник Леонардо да Вінчі поєднував його з молоком. Замість молока іноді додавали інші рідини, наприклад, оцет, сік із цибулі або інших цитрусових.
