Від п`явки Вернадського до нової частинки: Чого досягли українські науковці за 30 років
Від п'явки Вернадського до нової частинки: Чого досягли українські науковці за 30 років
Можливість розвиватися і друкуватися
І один із найголовніших здобутків української науки, як і української держави – воля. Саме про це нам у розмові нагадав Володимир Лущак – український біохімік, доктор біологічних наук, завідувач кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету.
"Для науковців воля – це, по-перше, можливість вільно друкувати усі свої роботи на міжнародному рівні. Раніше це заборонялося, все йшло через органи і потрібно було отримувати спеціальні дозволи...дуже складна процедура. По-друге – ми стали досить вільними у виїзді на міжнародні зустрічі за кордон. Це дві речі, які принципово важливі для науки та її розвитку – можливість обміну інформацією.
Наступним досягненням професор називає ухвалення закону про освіту 2014 року.
"Освіта дещо змінилася, і волі в університетах стало трошки більше. Не абсолютно, звісно, та все ж певна автономія є. Наприклад, наша кафедра досить непогано розвивається", – додає наш співрозмовник.
Також відзначає, що наразі багато молодих людей володіє англійською. А це, знову ж таки, про свободу та вільний обмін інформацією, адже мова науки нині у світі фактично єдина – і це англійська.
фото: Deposiphotos
"Також з принципово важливих речей – Національний фонд досліджень України. Ця фундація далека від досконалості, але це найпрогресивніше з того, що у нас є у сенсі фінансування науки на конкурсній основі. Метою було підтримати серйозних вчених, підтримати молодь , призупинити відтік за кордон наших кращих мізків. І завдяки цьому потроху можуть створюватися умови, щоб вчені, які виїхали, могли повертатися назад. Чи навіть для залучення іноземних науковців.
Бо є вже можливості зараз, зі складнощами, звісно, але отримувати нормальні умови для наукової роботи і отримувати нормальну заробітну плату. Хай не співрозмірну із країнами Заходу, але в умовах України – цілком солідну", – стверджує пан Володимир.
Сонячні і соняшникові відкриття
На наше прохання найвизначніші досягнення згадує Олексій Парновський – кандидат фізично-математичних наук, експерт з космічної галузі. Серед них – відкриття нових коливань на Сонці, одні з найпотужніших (чи й найпотужніші) у світі суперконденсатори та розробки військових програм.
"У 2001 головна астрономічна обсерваторія відкрила нові глобальні коливання яскравості Сонця, які містять інформацію про внутрішню будову зірки. Потім ці коливання підтвердили з американського апарату.
З останніх новин, у нас в інституті космічних досліджень розробили методики класифікації типів земного покриву за даними космічної зйомки, які на сьогодні мають найвищу у світі точність. Розроблені вони в рамках військової програми. Вони використовуються зараз і у США, і в інших країнах", – стверджує науковець.
Додає, що торік у Миколаївській області за допомогою цієї методики виявили 200 000 гектарів незаконних посівів соняшника.
"Роблять у нас рекордні по своїй ємності суперконденсатори – це аналоги акумуляторів, але відають і накопичують енергію набагато швидше – частки секунди проти хвилин і годин. Їх розробили у компанії Yunasko, засновником якої є група науковців, що розробляли накопичувачі електричної енергії в період занепаду Радянського союзу", – каже пан Парновський.
фото: Deposiphoto
Крім того, Олексій у розмові з нами згадує, що одна з найбільших "переможеньок" в українській науці за добу незалежної України стосується археології. Детальніше про це ми поговорили із ученим секретарем Інституту археології, кандидаткою історичних наук Ольгою Манігдою.
Ключ до історії у житлі з кісток мамонтів
За словами науковиці, археологічні відкриття з різних культурно-хронологічних періодів давньої історії України відбуваються постійно: і якими б незначними, на перший погляд, вони не здавалися, та здатні змінити наші уявлення про розвиток історичного процесу.
"Одним із найбільш цікавих є відкриття і дослідження великих жител з кісток мамонта на стоянці Гінці на Полтавщині, які законсервовані in situ та дають можливість дослідникам всього світу вивчати життя та побут стародавніх людей у автентичному природному середовищі. Саму стоянку було відкрито ще на початку 20 сторіччя, та у 1992 році тут знайшли залишки найбільшого житла з черепів та кісток мамонтів різного віку діаметром сім метрів", – розповідає наша співрозмовниця.
Додає, що зараз проводяться дослідження археологічного комплексу на території Заповідника "Кам’яна Могила" (Запорізька обл, - ред), який є ключовим для вивчення процесів доби неоліту у Східній Європі.
"Тут наявні шари кукрекської мезолітичної культури, від архаїчного до фінального етапів розвитку. В найпізніших мезолітичних шарах присутні кістки биків та свиней дрібних розмірів, які притаманні свійським видам цих тварин. Це дозволяє переглянути коло питань щодо процесу виникнення тваринництва у Східній Європі. Шари сурської неолітичної культури ілюструють напрямки розповсюдження першої кераміки в Старому Світі. І подібних досліджень – десятки", – стверджує пані Манігда.
Від графену і пакування куль до механізмів болю та п'явки Вернадського
Українська математик Марина В'язовська (нині проживає у Німеччині) кілька років тому розв'язала "нерозв’язувану" задачу: над її рішенням науковці працювали кілька століть. Задача стосується пакування куль у 8-вимірному просторі та (аналогічна, вирішена у співавторстві) — в 24-вимірному. До цього задачу з пакування куль розв’язували лише для просторів із трьома та менше вимірами.
Також українські вчені прославилися дослідженнями нового матеріалу графену, який зараз широко використовується у сучасній електроніці і за відкриття якого у 2010-му вручили Нобелівську премію. Фізики Сергій Шарапов та Валерій Гусинін теоретично передбачили незвичайний квантовий ефект Холла у матеріалі. На роботи Шарапова посилалися зокрема нобелівські лауреати Андре Ґейм, Дунган Холдейн, Костянтин Новоселов, Віталій Гінзбург, Клаус фон Клітцинг.
Багато праць вищого рівня українські вчені здійснюють у міжнародних колабораціях:ттак, фізик Леонід Левчук разом з 4 іншими харківськими науковцями є одним із близько 3000 співавторів відкриття бозону Хігса – елементарної частинки. Для проєктів такого рівня тисячі співавторів – цілковита норма.
фото: Deposiphotos
У березні цього року стало відомо про відкриття нової частинки – оддерона. І тут українські вчені доклали рук: доктор фізмат наук, професор Володимир Аушев та кандидатка фізматнаук Ольга Гогота є співавторами наукової статті з цього відкриття. Depo.ua робив інтерв’ю з науковцями, де вони розповіли, як це – працювати у величезних колабораціях, і як українські вчені туди потрапляють.
Також внесок українських вчених є у роботах на "Нобелівки": одна з них – за лазерне охолодження, інша стосувалася лазерної спектроскопії у 2000-х роках.
З більш технічних і прикладних здобутків – нещодавній запуск телескопу РТ-32 центром космічних досліджень та зв’язку у Золочеві. Це відкрило нові можливості для українських науковців, що спеціалізуються на радіоастрономії та космічній навігації.
Співпраця вчених з Донецького фізико-технічного інституту імені Галкіна НАН України разом із автралійськими та німецькими колегами дала результат у вигляді нового підходу до створення внутрішніх архітектур у металевих матеріалах. Його назвали літоміметикою. З його допомогою можна створювати нові високоміцні, високопластичні, біосумісні матеріали.
Докторка біологічних наук, професорка і нейрофізіологиня Нана Войтенко розробляє революційні методики боротьби з хронічним болем. Зокрема, дослідниця визначила, як трансформується кальцієва сигналізація в сенсорних нейронах та як змінюється проведення больової інформації при різних ускладненнях в організмі. На основі її робіт можна створити анальгетики нового покоління – коли пігулки не загалом знижують чутливість організму, а діють на конкретний механізм болю.
Науковці з кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету досягли успіхів у дослідженні механізмів старіння, способів покращення пам'яті на когнітивних здібностей. Зокрема, Олег Лущак і Дмитро Господарьов стали авторами двох розділів з книжки лондонського Королівського хімічного товариства "Ліки проти старіння: від базових досліджень до клінічної практики". Робота вчених була присвячена тривалості життя у плодової мушки на середовищах з різною концентрацією вуглеводів. А минулого року Олег Лущак у США запатентував молекулу, яка здатна покращувати пам’ять і ефективність навчання – видобули її з карпатської рослини родіоли рожевої.
Численні дослідження проводить українська станція в Антарктиді "Академік Вернадський". Одне з останніх відкриттів – новий вид тварин, глибоководна антарктична п'явка Pterobdellina vernadskyi. Українці описали тварину в міжнародному журналі Marine Biodiversity. Цей паразит сягає до 8 см у довжину, і живе, присмоктавшись до тіла риби, чи навіть до її роту зсередини.
