У Рівному для пацієнтів міської лікарні булочки та хліб печуть особливі пекарі
Це шестеро учасників соціального проекту "Іди й роби". Усі юнаки і дівчата з інвалідністю. Та попри вади здоров’я молоді рівняни три місяці вчилися на пекарів-кондитерів у Рівненському міському центрі зайнятості, а потім завдяки вмінню пекти смачні булочки та хліб знайшли роботу. Особливі пекарі вже навіть отримали свою першу зарплату. Та їхні колеги впевнені: важливіше для них почуватись потрібними у суспільстві.
Шестеро пекарів працюють у харчоблоці міської лікарні по буднях. До цього три місяці навчались. Під особливих учнів у центрі зайнятості навіть адаптували навчальну програму.
- Коли йшов навчатись, здогадувався, що навчання буде цікавим, а професія – потрібна у суспільстві,- каже один з пекарів Дмитро Паригузич.
Усі "діти", як їх попри повноліття, називають старші колеги, із дитячим церебральним паралічем. Готувати борошняні вироби їм складно. Вони швидко забувають. А звичайні навики, як от поставити хліб у піч, опановували в рази довше, ніж зазвичай. А ще каже Оксана Буткевич, потребують постійного нагляду.
- Пекарі всі мають особливості, пов’язані зі здоров’ям, відтак можуть щось забувати, можуть щось не так робити, як звикли ми. Але ці справляються зі своєю роботою і дуже хочуть працювати, - каже старший пекар Оксана Буткевич.
Оксана – мама двох дітей із проблемами зі здоров’ям. Догляд за рідними малюками, зізнається жінка, допоміг налагодити роботу із особливими колегами.
- Діти, які мають такі особливості, а їх, на жаль, дуже багато в Рівному і в Україні в цілому, хотіли би бути десь бути задіяні. Якщо не всі, то більшість точно! Вони хотіли би бути потрібними нашому суспільству, - додає Оксана Буткевич.
Проект "Іди й роби" створили у Рівному спеціально для соціалізації людей з особливими потребами. Їх у місті майже 1200. Після повноліття таким людям важко знайти роботу. Та Дмитро, Максим, Ярослав і їхні друзі вже офіційно працевлаштовані.
- Вони у нас працюють на ставку пекаря із мінімальною заробітною платою. Діти, щойно отримали аванс, так раділи! З купою емоцій розповідали про плани щодо витрати грошей. Наприклад, подарунки для мам, - говорить старша дієтсестра харчоблоку Рівненської міської лікарні Людмила Дзелось.
Ярослав Костюкевич каже: гроші віддає у спільний сімейний бюджет. Знадобились вдома і навички, отримані на роботі.
- Я вмію тісто місити. Оце мамі помагав вдома це робити. Також вмію пекти піцу і печиво, - додає Ярослав.
Щодня пекарі випікають понад 250 хлібин, біля півсотні батонів та 200 булочок. Із печі запашні борошняні вироби - у комору. Там вони охолоджуються. А потім ними смакують пацієнти. Серед них Руслан Абрамовський. Недавно у нейрохірургічному відділенні чоловік переніс складну операцію. Зізнається: коли дізнався, хто готує булочки, розчулився.
- Це так зігріває, наче мама вдома дала цю булочку. Вона тепленька, солодка, смачна. У лікарні їжа дуже дієтична: не солодка, не солона. Тож булочка через усіх страв виглядає як тортик із вишенькою зверху, - каже Руслан.
Задоволені результатами проєкту медики мріють, щоб молоді пекарі змогли продавати свої вироби за нижчою ціною пенсіонерам та малозабезпеченим. Підходяще місце уже знайшли і з нинішнім власником кіоску нині ведуть переговори. Тим часом у центрі зайнятості в майбутньому планують створити навчальні групи й з інших спеціальностей, щоб їхні особливі випускники потім могли отримати роботу у комунальних закладах міста.
Світлана ПРОКОПЧУК
